Ответы
Ответ:
Хто ж такі чумаки ? Чумаки – цекатегорія населення на Україні, що в XVI – XIX столітті займалося торгово-візницьким промислом. Від назви цієї групи населення бере назву і весь промисел – чумацтво.
Якщо козацтво оберігало наші землі зі зброєю, кобзарі оживляли духовне пробудження за допомогою кобзи й пісні, то чумаки тримали, якщо можна так висловитись, економічні важелі. Україна через постійні війни й грабунки постійно потерпала в ті часи від господарської розрухи. Не маючи змоги налагодити чіткі державні структури, природний організм нації змушений був вишукувати інші форми самозцілення. Такою формою і стало чумацтво.
Як засвідчує один із літописів, ще в XII столітті на Дністрі сталася нагла повінь, і сто маж, навантажених сіллю, змило водою. “І була, – зауважує очевидець, – від того велика смута по всій землі Руській”. У ті далекі часи прикарпатські чумаки (їх ще називали коломийцями, оскільки однойменне місто було центром солеваріння) забезпечували цим необхідним продуктом південь землі України. Звідси вони привозили хліб, речі господарського вжитку, навіть дерев’яні церкви. Згодом, коли західноукраїнські землі загарбала польська шляхта, сіль почали транспортувати з півдня Криму. Відомий історик Микола Костомаров появу чумацтва пов’язував з часом занепаду козаччини (XVIII ст.). Як аргументи Костомаров виставляє військову організацію чумацьких валок: мовляв, колишні козаки стали чумаками або хліборобами. Історичні факти спростовують цю версію. Українське чумацтво, продовжуючи традиції мандрівних торговців XII – XIV ст., почало швидко розвиватися у XV – XVII ст., а у XVIII – XIX ст. досягло свого апогею і було витіснено залізничним транспортом тільки на початку XX ст. Особливого поширення торгово-візницький промисел набув у другій половині XVI століття на Придніпров’ї і згодом охопив інші землі тогочасної України. В роки найбільшого розквіту чумацтва, а саме у XVIII – XIX ст., рідко яке село на Україні не мало своїх чумаків, які їздили до Криму і на Дон.