Ответы
Ответ:
Основним військовим формуванням вікінгів був ледунг («leiðangr») – місцеве рекрутоване військо боєздатних чоловіків, яке було переважно морською силою, «бо єдиними воїнами, яких можна уявити в тому суспільстві, були моряки»[1]. Спершу участь у військово-морських силах була добровільною. Тільки згодом ланд-конунґи поступово перетворили його на обов’язкове рекрутування на морську службу[2].
Цим морським військом спочатку командував місцевий магнат (герсір у Норвегії; стюресман у Данії; ярл у Швеції XIII ст.), що звичайно був і власником місцевого корабля. Служба у війську тривала влітку протягом 8–16 тижнів. Місцеві селяни мали постачати людей і харчі для одного корабля з кожної округи. Гундради, поширені в Швеції, мусили виставляти від 100 до 120 бійців. Герради, що були звичайними територіальними одиницями в Норвегії, Данії і в обох Ґаутландах, давали по 40 бійців (як правило, екіпаж одного корабля). У процесі розвитку ледунг як військовий обов’язок поступово перетворився на основний податок.