Переказ твору "за сестрою" V, VI, VII,VIII СРОЧНО!!!!!!!!!​

Ответы

Ответ дал: varyvodadiana1510
3

V

Серед бранців був Степан Судак. Він розв’язав мотузку, визволив інших бранців, кинувся втікати. Втікачі переночували у комишах, а зранку зустріли козаків. Деякі спасівчани верталися додому, дехто, в тому числі і Степан, пристали до бравих захисників. Наздогнали вони татарський кіш, відібрали награбоване добре. Але не знайшли Ганни – дітей і дівчат татари забрали раніше і повезли до Криму.

Козаки розбили табір. Павлусь питав у батька та брата, чи не поїхати їм рятувати Ганнусю. Але пропали б вони всі там окремо. Тоді вночі хлопець одягнув кожух, взяв сумку з сухарями у брата, два пістолі, мішечок з кулями, ріжок з порохом, шаблю, та втік на своєму коні. Рано Степан із Петром розповіли про малого Недолі, а той відповів: «Як хлопець з цього вийде цiлий, то знайте, що з нього кошовий буде».

VI

Тримався Павлусь південного заходу, спочивав під час спеки у балках. Потім знайшов печеру, впіймав у річці рибу. Розбудив його розбишака, який впіймав хлопця, зв’язав руки. Сказав, що везе до татар. Харциз зустрів купців по дорозі, продав Павлуся купцям. Але дорогою наткнувся на ватагу козаків Недолі. Збрехав, ніби 5 років був у татарській неволі. Козаки впізнали коня, якого вкрав Павло. Виявилося, на ньому тепер був Карим, що продає людей татарам. За це відтяли йому голову.

VII

Павло вирізнявся серед інших бранців: був допитливим, допомагав купцям, вчив татарську. Він сподівався їздити з купцями, і так відшукати сестру. Крамарі думали, що хлопець наївний. Нарешті приїхали вони до оселі багатого купця Сулеймана-ефенді, що купив хлопця. Віддали Павлуся синові купця Мустафі. Серед челяді дому він познайомився з полоненим українцем Остапом Швидким. Викликав Павла до себе Мустафа, але за зухвалу розмову наказав випарити і відправити до конюхів.

Не видав жодного звуку Павло. Опісля поговорив з Остапом, розказав за сестру. Але чоловік відповів, що навряд чи він знайде Ганну – гарних дівчат швидко продають на базарах та відвозять у гареми до Туреччини.

Три тижні доїв Павло молоко з кобил, робив каймак (сир) та кумис (горілку з кобилячого молока). Потім татарин Муйо послав його пасти табун. Павло прикидався слухняним, а сам тим часом продумував план втечі: обрав коня, а у дуплавому старому дереві ховав ніж, харчі, уздечку.

Одного разу Мустафа підійшов до хлопця, похвалив його за чемність, і сказав, що переведе у покої. Тої ночі втік Павлусь, їхав татарськими селами. Якщо зупиняли, то казав, що їде за оборудкою і мусить швидко повертатися. Та попався він одному татарину, що впізнав Сулейманового коня. Той зв’язав Павла, і вів його назад в Комбаджак. Але хлопець збрехав, ніби Мустафа послав його по знахаря для дитини. І якщо той чоловік приведе Павла назад, то відрубають голову їм двом. Татарин наскільки налякався, що почав втікати від малого. Повернувся Павло сам до Мустафи. За це призначив він йому 20 дротянок на очах в усіх невільників. По тій миті заїхав у двір мулла хана Давлет-гірея Ібрагіма і спитав, чи не знає хто з українських бранців про його сина Мустафу. Павло сказав, що знає все, і його забрали до ханського палацу.

VIII

Девлет-гiрей Iбрагiм мешкав у столицi кримського хана в Бахчисараї, куди було їхати 3 дні. Будинок був перед горами, яких злякався Павло. А Давлет-гірею розказав, що бачив Мустафу-агу, але де він, сестра Ганнуся. Якщо накажуть її знайти, то і знатимуть, де син татарина.

Тим часом жилося Павлусю дуже добре: одягли у гарні речі, їздив на коні, стріляв з лука та рушниці. Через три тижні прийшла звістка, що знайшли Ганну, і везуть її на татарській арбі. Вихопили дівчину якраз тоді, коли мала сідати на судно і відпливати в Царгород до паші. З радості Павло поїхав назустріч сестрі. Ганнуся не впізнала брата та зомліла. Опісля сіли вони разом на коней, Павло розказав їй свій план. Вона мала розповісти, що Мустафу піймав козак Семен Непорадний, а сотник Недоля наказав відвести його лубенському полковникові.

Павло розказав Ганні про свої пригоди, але вона не встигла розповісти про свої. Приїхали до Давлет-гірея, той наказав їхати до лубленського полковника, чекати вістей про Мустафу. На цей час розділили брата і сестру знову: Ганну до жіноцтва, а Павла знову у покої.

Объяснение:

Якщо можеш постав найкращу відповідь дякую ❤️

Вас заинтересует