Ответы
Ответ:1)Літопис
2) історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писали переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
3)Києво — Печерська лавра.
4)Нестор Літописець.
5)Олег Святополк за дорученням князя Володимира Мономаха.
6) братолюбності.
7)історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств.
8)В умовах постійних князівських чвар
9)з фольклором.
10)все те, що відбувалося в житті Церкви і держави.
11) Григорія Сковороди
12)Ідея «Повість минулих літ»: уславлення Русі, заклик до боротьби проти зовнішніх ворогів, до об'єднання земель проти братнього кровопролиття.
13)ИЗВИНИ,НО Я не ЗНАЮ
14)Про Прохора-чорноризця
15)Автори цієї пам’ятки намагалися показати читачеві всю велич духовних устремлінь своїх героїв, їхню смиренність і жертовність, боротьбу з підступними темними силами. Одним із найцікавішим у Києво-Печерському патерику є оповідання « Про Прохора-чорноризця, котрий молитвою з лободи робив хліб, а з попелу сіль»Ігумен монастиря назвав його Прохором. Той віддав себе повністю служінню Богові, вів аскетичний спосіб життя, відмовившись навіть від хліба. Харчувався лише лободою, яку збирав і заготовляв на цілий рік. Коли тнастав великий голод, Прохір наділяв хлібинами із лободи неімущих. Потім у складний для Києва час почав роздавати нужденним попіл, у руках яких після молитви цей попіл перетворювався на чисту сіль. Це викликало заздрість у торговців сіллю, який планували навіть у тяжкий для держави час наживитися. Тож вони поскаржилися на Прохора Святополкові. Князь, аби догодити торговцям і розбагатіти самому, наказав відібрати у Прохора сіль. Але, коли Святополкові привезли відібрану сіль, вона перетворилася на попіл.Князь настільки був вражений, що засоромився скоєного і покаявся ігуменові Печерського монастиря Іоаннові і заприсягнувся нікому не творити більше зла. Він шанобливо поставився до Прохора , пообіцявши на своїх плечах донести його до печери, коли той помре.Князь виконав обіцянку. Отримавши благословення від преподобного Прохора, став Святополк здобувати величні перемоги і завжди приходив уклонитися святій Печерській обителі та її чудотворцям.
Объяснение: