2.Що символізує постать центрального персонажа, одягненого інакше?
3.Чому на задньому плані зображено пам'ятник Б. Хмельницькому в Києві?
4.З якою метою сатирично гумористичний ілюстрований журнал «Перець» опублікував у 1954 р. ілюстрацію?
4.Чи є підстави вважати малюнок сатиричною карикатурою? Як можна визначити його жанр?
Ответы
Відповідь:
2. Постать центрального персонажа, одягненого інакше символізує партпрацівника чи КГБешника, який спостерігає, щоб усі присутні були "дружні і щасливі". Ще символізує єдину дозволену партію в совку -> комуністичну партію радянського союзу (КПРС).
3. На задньому плані зображено пам'ятник Б. Хмельницькому в Києві, бо художник хотів чітко зобразити подію, яка відбулася насправді і саме в Києві, а саме "Святкування 300-річчя "возз'єднання" України з Росією як прояв національної політики в СРСР", хоча Переяславська угода «возз'єднання» України з Москвою не передбачала. 1654 року жодного «возз'єднання» України з Росією не було. Таке придумали 1954-го і надрукували у тезах.
4. Метою публікації цієї ілюстрації журналом «Перець» у 1954 р. було завдання показати у всій красі усю брехливість "дружби нородів" в совку, усю награність і показуху того псевдо воз'єднання, намагання влади висвітлити ту подію як вигідно їй, втлумачити в голови людей факт неіснуючого воз'єднання, щоб приспати пильність етносів на свою ідентифікацію і запобігти націоналістичним виступам окремих національних республік, щоб позбутися ярма тюрми народів (ссср).
5. Є підстави вважати малюнок сатиричною карикатурою, бо сатиричне - гостра критика окремих осіб, суспільства з висміюванням псевдодружби народів у тюрмі народів; карикатура - навмисне спотворене зображення осіб (різні етноси, які інколи й не розуміли один одного в совку і той хто їх об'єднує - партійний чиновник в центрі, тобто партія комуністів), перебільшення (помпезність святкувань неіснуючого воз'єднання).
Жанр - історичний, бо присв'ячений значущій історичній події, показано нещодавню подію (Святкування псевдовоз'єднання у Києві 1954 року) та є звернення до історичного минулого (Переяславська рада — загальна військова рада, яку гетьман Богдан Хмельницький скликав у Переяславі 8 (18) січня 1654 року. Точні результати Ради були згодом втрачені і переписані істориками, тому рішення, ухвалене Радою, трактується по-різному. Совок трактував, як «возз'єднання» Гетьманщини з Московським царством.)