Проведіть наукове дослідження:
1) знайдіть і випишіть засоби художньої виразності з поданих у підручнику коломийок;
2) з'ясуйте, які з них є типовими для цього жанру народних пісень;
3) сформулюйте висновок.
Ответы
Ответ:
Дозвілля молоді»
Епітети: голос калиновий, золотенькі руки, сопілочка калинова.
Персоніфікація: «голос причарував», «грає ... серце», «сумно сопілкала», «сопілочка любов ізчинила».
Порівняння: «Ой ніхто так не заграє, як Іван, весело», «знаю співаночок, як трави та листу».
Пестливі слова: калиноньку, сопілочку, миленький, любочок, золотенькі.
Гіпербола: «сопілочку чути на все село».
Риторичне звертання: Сопілочко калинова.
Риторичне запитання: «Ой де тота сопілочка, де тота, де тота, Що ми з ночі пищалала коло мого рота?»
Повтор (тавтологія): «Ой заграю у сопілку, заграю, заграю...», «Ой де тота сопілочка, де тота, де тота». Повтор: «Сопілочка калинова ...», «Ой бодай ся розколола сопілочка...», «Ой заграю у сопілку ...», «Ой ...».
Анатомічна пара: «Не сопілка тото грає, а любкове серце».
Оклики: Ой у любка до сопілки золотенькі ручки!
«Жартівливі коломийки»
Епітети: зеленій полонині, баран чорний, файна дівка, добрі люди, молоденький.
Метафора: «під припічком наорав», «гарбузи латати».
Персоніфікація: «украла муха», «ворона вкрала». Пестливі слова: дівчинонько, дівчаточка, паличенька, молоденький
Повтори (тавтологія): «Ой мала я миленького, ой мала я, мала»; «файна дівка, файна», «Когут піє, когут піє».
Повтори: «Я гадала, що то ...», «Ой...».
Паралелізм: «Закувала зозулиця та й сіла на ґанок, Ішов Іван від Марії, загубив топанок», «Когут піє, когут піє, а курка кокоче, Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче».
Порівняння: «нікому так не добре, як мені самому». Протиставлення (антитеза): «Чужі жони їдять сіно, а моя солому», «До півночі за дівками, до полудня - спати», «... вміє гуляти, а не вміє коло плота кілок затесати», «На роботі - замерзає, коло миски - пріє». Звертання: «Ой скажіте, добрі люди; Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці.
2) типові для цього жанру народних пісень: сталі епітети, порівняння, пестливі слова, метафори, антонімічні пари.
3) Висновок: коломийки - стислі лаконічні строфи- двовірші зі закінченою думкою, які за темою поєднуються у «в'язанки» («віночки»). Порівняно з іншими жанрами народних пісень коломийка простіша: вона дає лише кілька штрихів, за якими можна домислити розгорнуту картину, або цими штрихами і вичерпується зміст сказаного.