підготувати хронологічну схему розвитку комп'ютерів, починаючи із середини хх ст. до кінця хх ст.
Ответы
1914 рік — висловлено ідею механізації формалізованих логічних дій. Побудована «Машина механічного мислення». О. М. Щукарьов. Харківський технологічний інститут.
1938 рік — теоретичні праці українського математика М.Кравчука використані американцем Джоном Атанасовим при розробці комп'ютера Атанасова-Беррі.
1941 рік — експериментально відкрито pn-перехід, використаний пізніше американськими вченими при створенні транзистора. В. Є. Лашкарьов. АН УРСР.
1948 рік — обґрунтовано принципи побудови та структура універсальної цифрової електронної обчислювальної машини (ЕОМ) зі збереженою в пам'яті програмою (незалежно від зарубіжних вчених). С. О. Лебедєв. АН УРСР.
1951 рік — прийнята в експлуатацію Державною комісією в грудні 1951 р. перша в СРСР і континентальній Європі цифрова електронна обчислювальна машина — Мала електронна лічильна машина МЕСМ. С. О. Лебедєв. АН УРСР (1948–1950).
1955 рік — обґрунтовано принципи побудови, архітектура і структура матрично-векторного процесора і створена перша в Україні спеціалізована електронна лічильна машина СЕСМ для розв'язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь. С. О. Лебедєв, З. Л. Рабинович. Інститут математики АН УРСР (1953–1955).
1954-1955/57 рік — розроблено принципи побудови, структура та архітектура і створена перша в Україні асинхронна ЕОМ "Київ", що використовувала «Адресну мову програмування високого рівня» з апаратно реалізованою "штрих-операцією" (операцією розіменування Pointers). Керівники розробки: Б. В. Гнєденко, К. Л. Ющенко, Л. Н. Дашевський, згодом В. М. Глушков, учасники: В. С. Королюк, К. О. Шкабара, С. Б. Погребинський, З.Л.Рабінович та інші. Інститут математики АН УРСР (початок розробки: 1954; початок використання: 1955, завершено приєднання зовнішніх пристроїв: 1957). Завершальна стадія розробки - ОЦ АН УРСР.
1959 рік — перший в СРСР оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП) на феритових сердечниках діаметром 0,5 мм. Використано в КМШП «Дніпро». Ф. Н. Зиков, І. Д. Войтович, Н. К. Бабенко, А. Д. Бех, В. М. Корсунський. АН УРСР. Золота медаль ВДНГ СРСР.
1961 рік — висловлено ідею мозкоподібної структури ЕОМ. В. М. Глушков. АН УРСР.
1963 рік — інтерполятор параболічний для автоматизованої системи розкрою судокорпусних деталей «Авангард». Головний конструктор Г. А. Михайлов. АН УРСР.
1964 рік — розроблено теорію цифрових автоматів, що стала теоретичною основою при проектуванні перших ЕОМ. В. М. Глушков. АН УРСР (1961). За монографію «Синтез цифрових автоматів» і ряд інших робіт у цій галузі В. М. Глушкову присуджена Ленінська премія (1964).
1966 рік — запропоновано ідею схемної реалізації мов високого рівня. Реалізована у проекті ЕОМ «Україна». В. М. Глушков, З. Л. Рабинович, А. О. Стогній та ін. АН УРСР.
1961 рік — розроблено принципи побудови, структура та архітектура та створена перша в СРСР напівпровідникова керуюча машина широкого призначення КМШП «Дніпро». (1958–1961). В. М. Глушков, Б. М. Малиновський, А. Г. Кухарчук та ін АН УРСР, НВО «Електронмаш». Державна премія України за створення на базі КМШП «Дніпро» системи випробувань ракетних двигунів Б. М. Малиновський і співробітники Дніпропетровського Південного машинобудівного заводу (1977).
1963 рік — отримано авторське свідоцтво на ступеневу мікропрограмного управління. Реалізовано в машинах родини «МИР». В. М. Глушков. АН УРСР (1963).
1968 рік — розроблено принципи побудови, структура і архітектура, сконструйовані і випущені перші в СРСР машини для інженерних розрахунків: ЕОМ «Промінь» (1964), МИР-1 (1965), МИР-2 (1969), МИР-3 (1972) — попередників майбутніх персональних ЕОМ. Здійснено їх масове серійне виробництво. В. М. Глушков, С. Б. Погребинський, О. А. Летичевський, Ю. В. Благовєщенський та ін Державна премія СРСР (1968). АН УРСР, НВО «Електронмаш».
1964-1967 роки — розроблено принципи побудови, структура та архітектура і створений перший в Україні інформаційно-керуючий комплекс «Дніпро 2» для автоматизованих систем управління АСУ. Випущений малою серією. В. М. Глушков, А. О. Стогній, А. Г. Кухарчук та ін АН УРСР, НВО «Електронмаш» .
1965 рік — розроблено принципи побудови, створений і випробуваний на промисловій установці перший в СРСР цифровий регулятор «Автооператор». Е. Т. Бєліков. Сєвєродонецьке НВО «Імпульс».