Ответы
Ответ:Жак Картьє́ (фр. Jacques Cartier; 31 грудня 1491 — 1 вересня 1557) — французький мореплавець (за походженням бретонець), перший європеєць, що піднявся річкою Св. Лаврентія в 1534 році. Картьє відкрив острови Мадлен і Сен-Жан (нині — острів Принца Едварда) і проплив річкою Св. Лаврентія до майбутніх Квебеку і Монреаля, проте не зумів знайти Північно-Західний прохід (у Тихий океан), котрого шукав, як і багато інших мореплавців.
Саме Жаку Картьє світ зобов'язаний появою назви Канада. Під час висадки на острів Монреаль, Картьє відвідав ірокезьке село Ошлага (фр. Hochelaga). Ірокезькою мовою слово «каната» означає «село». Картьє помилково вирішив, що так індіанці називають свою країну.
Зміст
1 Дитинство й становлення мореплавця
2 Подорожі
2.1 Передісторія
2.2 Подорож перша, 1534 рік
2.3 Подорож друга, 1535—1536 роки
2.4 Подорож третя, 1541—1542 роки
3 Останні роки життя
4 Флотилія мандрівника
5 Наслідки й історичний вплив Жака Картьє
5.1 Щоденники експедицій
6 Вшанування «Французького колумба»
7 Примітки
8 Література
9 Посилання
Дитинство й становлення мореплавця
Бретонець Жак Картьє народився в 1491 року у Франції в приморському містечку Сен-Мало герцогства Бретань, знаному тоді своїм великим портом[3]. За подальшими скупими даними вважається, що він був сином Жаме Картьє і мав 3 брата та 2 сестри[4], а народився в період з 7 червня по 23 грудня[5].
Відомо, що він проходив навчання в школі навігаторів у Дьєпі. Закінчивши з відзнакою школу, Жак подався на державну службу. Знаючи португальську мову і працюючи перекладачем він працював як на суші, так і брав участь у морських експедиціях[6]. Ймовірно, що в ті ж роки він почав займатися каперством, звичний у ті часи засіб заробляння і становлення молодиків-дворян та моряків, яких підтримували вельможі Франції та Англії, в своїй боротьбі із гегемонією католицьких Іспанії та Португалії на просторах світового океану, й Атлантики зокрема[7].
Добившись певного впливу серед бретонців та наживши статків[8] Жак Картьє ще більше укріпив своє становище в суспільстві, коли в 29 років уклав шлюб з Катериною де Гранше[9], дочкою конетабля Сен-Мало[10]. Катріна стала його супутником на все життя, навіть подорожувала з ним і померла в 1577 році. Дітей подружжя не мало, але виховувало його племінника Жака Ноеля як сина, і він супроводжував Картьє в його експедиціях[11]
Архіви містечка Сент-Мало зберегли дані про те, що його досить часто запрошували на хрещення як хрещеного батька і в суд як свідка або суддю[12]. Це пояснюється ще й тим, що він мав досить серйозні знання в юриспруденції. У його бібліотеці були книги про закони Бретані й не тільки: дослідники віднайшли видану ним у 1518 році книгу під назвою «Les loables Coustumes du pays & Duche de Bretaigne» (Країна і князівство Бретань, в якому були правові норми бретонців і звичаї моря)[13]. Про подальшу кар'єру Жака до 1530 років збереглося мало даних, але, очевидно, якщо він дослужився до звання капітана, то повинен був мати чимало зас
Объяснение: