Ответы
Ответ:
Трипільські племена займали простори Східної Європи від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Розвивалася ця культура в V—IV тис. до н. е.
Объяснение:
⬇️1 Варіант відповіді⬇️
Трипільська культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е., розташовувалася між Карпатами і Дніпром на територіях сучасної Румунії, Молдови та України, загальною площею понад 350 тис. км². У часи розквіту культури їй належали найбільші за розміром поселення у Європі: кількість мешканців деяких з них перевищувала 15 тис. осіб.
Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам'яно-мідної доби (енеоліту). Трипільські племена посідали простори Східної Європи від Карпат до Дніпра, від Полісся до Чорного моря. Розвивалася ця культура в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла в своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. В Україні було виявлено (станом на 2014 рік) понад дві тисячі пам'яток Трипільської культури. Вони згруповані у 15 областях: найбільше в Середній Наддністрянщині та Надпрутті й Надбужжі, менше у Наддніпрянщині — ймовірно, за густотою розселення об'єднання племен.
Однією з особливостей трипільської культури була величезна територія поширення (близько 190 тис. км²). Під час свого найбільшого розквіту (наприкінці середнього етапу) населення на всій території трипільської культури за різними оцінками становило від 400 тисяч до 2 мільйонів осіб.[3]
Проблема походження трипільців не до кінця з'ясована. Більшість археологів схиляється до думки, що основу ранньотрипільської культури становили південні землеробсько-скотарські племена культур балканського походження, які, однак, у процесі поширення на нові східні території вбирали в себе на різних етапах елементи місцевих неолітичних та енеолітичних культур
⬇️2 Варіант відповіді⬇️
Наприкінці XIX ст. київський археолог Вікентій Хвойка поблизу села Трипілля (Київщина) відкрив археологічну культуру, яка на честь місця першого її виявлення дістала назву трипільська. Носії цієї культури заселяли в IV – першій чверті III тис. до н. е. територію від Дніпра до Карпат. Походження трипільців остаточно не з'ясовано, але більшість вчених вважають, що це прийшлі племена, які частково злилися з неолітичними племенами Буго-Дністровської культури. Головним їх заняттям було зернове землеробство (сіяли жито, пшеницю, ячмінь, просо). Крім того, вони займалися садівництвом (вирощували абрикоси, сливи, аличу), скотарством та рибальством. Для обробки землі використовували мотики, а згодом і рало. Зернові культури збирали дерев'яними серпами з роговими та крем'яними вкладками. Господарство велось так інтенсивно, що через 50-100 років земля виснажувалась і люди змушені були переселятися. Трипільські племена вперше на території України почали користуватися виробами з міді. Проте основною сировиною для виготовлення знарядь праці та зброї залишалися кремінь та дерево
⬇️3 Варіант відповіді⬇️
У трипільців, як ніде в Європі, була добре розвинена житлова архітектура. Хати мали по кілька кімнат, а іноді й поверхів, де жила разом велика матріархальна родина. Хати були згуртовані в села, що вказує на високий ступінь родової організації. Вони були розташовані по колу, посеред якого стояв громадський будинок для сходин та спільних культових обрядів. Трипільці селилися у басейні річок і залишили цікаві пам'ятки – невеликі поселення, а також поселення-"гіганти" (протоміста). Протоміста займали площу до 400-450 га, вони мали квартальну забудову з дво- або триповерховими будинками. Кількість населення таких міст сягала 50 тис. осіб. Найбільшими протомістами є Майданецьке і Доброводи на Уманщині.
Найбільш прикметною для трипільської культури була її кераміка. Вона добре випалена та орнаментована. Провідними мотивами орнаменту були спіралі та волюти, виконані темно-гнідою, іноді аж чорною і білою фарбами на чорному тлі посудини. Крім того, на мальованому посуді зустрічаються схематичні малюнки свійських тварин, зображення жінок, що мали магічне значення. Такі зображення збереглися в українських народних вишивках, килимах, народній кераміці, а особливо в українських великодніх писанках
⬇️4 Варіант відповіді⬇️
Виявом мистецького хисту трипільських племен стали керамічні фігури з глини. Найбільше було зображень жінки, їх фігурки мали культове значення і втілювали образ праматері-родоначальниці в матріархальній родині.
На початку III тис. до н. е. трипільську культуру охопила криза і вона поступово зникає. Стосовно причин занепаду цієї культури висувалися різні гіпотези, зокрема, погіршення кліматичних умов та падіння врожаїв через брак навичок поновлення родючості землі, експансія зі степу кочових племен.
Що вважаєш за потрібним-пиши)
Знайшла все з такого важливого і що було можливим