написати творчий проєкт за темою "Життєвий шлях І.Франка" дуже срочно!!!!!!!!
Даю 100 балів!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Ответы
Ответ:
Іван Франко – без перебільшення є одним із найгеніальніших українських письменників. Його творчий доробок надрукований у 50-ти томах, але дослідники стверджують, що це – чи не половина від спадщини, яка належить перу письменника, літературознавця, літературного критика, публіциста, перекладача, філософа, історика, етнографа. Іван Франко – багатогранна постать. Дізнаймося про нього більше!
Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичах, в присілку Слобода, в сім’ї Якова Франка, землероба й коваля, та Марії Франко з роду збіднілого польського шляхтича Миколи Кульчицького.Перші літературні спроби І. Франка належать до часів навчання в молодших класах Дрогобицької гімназії. Сама атмосфера навчання в гімназії сприяла пробудженню в нього інтересу до літератури. Зокрема класична система навчання передбачала виконання письмових завдань, наприклад вправ із польської, латинської, української мов.
Його перший ліричний вірш «Великдень року 1871» присвячувався батькові й висловлював болісні почуття, викликані його смертю. Значна увага надавалася перекладам (часто з грецької мови) і докладному аналізу класичних творів. Саме шкільне вправляння сприяло зацікавленню літературною творчістю: тоді Франко пише свої перші твори (драма «Югурта», уривок драми «Ромул і Рем»). Як згадував письменник, свою роль відіграло також те, що на той час у гімназії працював галицький літератор Іван Верхратський, а в тогочасні пресі публікувалися його старші товариші-гімнази. Починаючи з 1874 р. Франко надсилає свої вірші до «московсько-філософського» студентського журналу «Друг», підписуючись псевдонімом «Джеджалик». Вступивши до Львівського університету, він стає співробітником журналу. Опинившись у Львові «серед спорів язикових та національних», що велися між «москвофілами» та «народовцями», молодий Франко переживає активний період ідеологічного самовизначення. Так, він не сприймає спочатку саму ідею літератури, писаної народнорозмовною мовою, та схиляється до концепції «високої» літератури. Згодом Франко переосмислює власні ідеї й зближується з «народовцями», які серед українсько-польських «спорів» проповідували самостійність українського письменства.
На цей час творчий доробок його, за власним визнанням Франка, складають оригінальні речі – «вірші любовні (патріотизму я тоді ще не знав), драми і оповідання віршовані», а також переклади (Софокл, Біблія, кілька пісень «Нібелунгів», «Одіссея» і т.д.). Увага Франка до класичної літератури невіддільна від романтичного захоплення фольклором.
1876 р. – перша поетична збірка І. Франка «Баляди і розкази». Перевидавалася пізніше у збірці «Із літ моєї молодості» (1913).
Уже в першій Франковій збірці відчувається зацікавлення міфологією, передусім давньоруською, й проблематикою духовного характеру. У ранніх поезіях Франка бракує романтично пристрасті і суб’єктивізму, фантазію скуто класичними зразками, важка форма й алегоризм перекривають шлях імпровізації та символізму.
1875 р. – драматичні спроби «Славой і Хрудош», «Три князі на один престол».