Ответы
Ответ:
Джордж Гордон Байрон (1788-1824) походив зі стародавньої, але вже збіднілої дворянської родини. Ранні роки Байрон провів у Гарроу, у коледжі, у якому одержували виховання діти аристократів. У 1805р. він вступив до Кембріджського університету, який закінчив у 1809 р.
Вже в ранніх віршах Байрона звучали мотиви утоми, розчарування, самотності. Усе гостріше відчувався конфлікт поета з офіційним англійським суспільством.
Судьба! возьми назад щедроты
И титул, что в веках звучит!
Жить меж рабов— мне нет охоты,
Их руки пожимать-мне стыд!-
викрикує він у вірші "Хочу я бути дитиною вільною".
"Я одного лишь друга знал — здесь тлеет прах его",— так закінчується його "Напис на могилі ньюфаундлендского собаки" (1808), одне з найбільш похмурих і гнівних віршів раннього Байрона, де вперше з такою силою поет висловив своє глибоке презирство до офіційного англійського суспільства.
Улітку 1807 року вийшла перша збірка віршів Вайрона «Години дозвілля».
У першому номері журналу «Единбург Рев’ю» за 1808 рік анонімний рецензент піддав цю збірку нищівній критиці, вірші молодого поета назвав поганими підробками і взагалі не радив йому займатися літературою.
Поет Шеллі зобразив його в поемі «Юліан і Маддало» (1818). Великий Гете символічно показав Байрона в образі Евфоріона у другій частині «Фауста».