Нужен переказ текста
Хелп ми плиз
На математиці до класу, трохи накульгуючи, раптом зайшла
класна керівничка Ліда Василівна.
Клас доброзичливо загув, але раптом
забув і про математику, і про саму Ліду Василівну.
Адже за вчителькою ступала дівчина.
Така дівчина! Увесь клас ахнув! Струнка й тоненька, мов очеретинка. Очі – два
бездонні озерця, такої смарагдово-зеленої барви, яка могла тільки снитись.
Жмуток темного волосся був заколотий химерним кістяним гребенем і перехоплений
яскравою смарагдовою стрічкою. Стрічка обкручувала його по всій довжині, а
довжина – хіба таке буває в наш час? – до колін. Таку розкіш Софійка бачила
тільки на ляльці Барбі у вітрині найдорожчого магазину, та й то – один раз.
Мала ще нереальніше відчуття, ніж коли
побачила чудові сині черевички цієї дівчини.
Хвилюючись, Ліда Василівна повідомила
дітям, що до їхнього класу сьогодні приєднується ще одна дуже гарна учениця на
прізвище Підлісняк. Проте ім’я дівчини вчителька ніяк не могла пригадати.
–
Росава! Можна Росяниця. Можна й просто Рося! – злегка схилила голову новенька.
При цьому її вії стрепенулись, як сполохані перепелички. І Софійці здалося, що
весь клас ніби підкинуло в небо змахом тих чорних, густющих, магічних,
чаклунських вій. Голос Росави був чистий, гірко-солодкий, як чорний шоколад.
Ліда
Василівна втерла очі кінчиком хусточки і, гублячись у словах, пишномовно
повідомила, що вони приймають Росю Підлісняк у свою дружну класну родину, а
потім замислилася, куди посадити нову ученицю.
Учителька
шукала очима місце десь ближче до дошки, але Росава вже рішуче прямувала до
останньої парти.
Ответы
Ответ: У класі було шумно, була математика , та раптом за вчителькою Лідією Василівною всі побачили красиву, струнку дівчинку. Вона була струнка мов очертинка, мала красиві бездонні очі та красиві брови. Волосся темне, заколоте кістяним гебенем, до колін його обкручувала красива стічка, немов у барбі.Вона була з красивими синіми черевичками, які дуже сподобались дівчинці Софії. Вчителька сказала, що це нова учениця з призіщем Підлісняк, але ніяк не могла пригадати її ім'я. Потім дівчинка сказала що вона Росава, або просто Рося. Її вії стрепетнулись і вона мала чистий , гірко-солоний голос, як чорний шоколад. Потім вчителька хотіла посадити десь ближче до дошки, але росява рішуче попрямувала до останньої парти.
Объяснение: Якось так, вибач, якщо тебе не зрозуміла)