Ответы
Ответ:
У цьому контексті неможливо не згадати такі місця, як пам’ятник Тарасу Шевченку на перехресті вулиць Ґоворкової та Спєрової чи православний цвинтар у Волі, де серед ін. вояків отамана Семена Петлюри, українського союзника маршалка Юзефа Пілсудського в боротьбі з Москвою.
Варто зазначити, що столиця також є резиденцією садиб видатних українських родин – Свєнтопельк-Четвертинських. Острозькі (палац на вул. Тамка) або Уруські – колись власники палацу на Краківському передмісті, ліворуч від воріт Варшавського університету. Присутність у Варшаві в період між
війни української емігрантської влади
політичні, особливо функціонуючі
влади Українського ЦР і
зробили багато інших організацій і товариств
що столицею Польщі було беззаперечно
не найважливіший центр політичного, громадського і культурного життя і
української еміграції. Тут діяло багато культурних установ, напр. Український народний хор ім М. Лисенка, мистецька група «Спокій», що об’єднала архітекторів, графіків, живописців і скульпторів, які керувалися метою поставити українське мистецтво в один ряд із сучасним мистецтвом інших народів.
Зі столицею Польщі були пов’язані також Український театр «Промінь» і літературне угрупування «Танк», створене видатними українськими письменниками. Євген Маланюк, Юрій Липа, Тевко Чикаленко, Олена Теліга, Наталія Лівицька-Холодна, Юрій Косач та ін. У 1930 році у Варшаві було створено Український науковий інститут, наукову колегію якого складали професори: Олександр Лотоцький, Роман Смаль-Стоцький, Валентин Садовський та Богдан Тепкий. У 1929 р. у Варшаві була створена перша Українська дитяча школа, а через чотири роки народна школа спільного навчання ім. Українська теща.