Срочно!!Напиши твір переказ
Сам твір:
Будь яка зрада - злочин
Чи можливо залишатися байдужим, спокійним, почуваючи підступні дотики зради? Навіть на перший погляд, незнаної, маловідчутної? Навряд.
Мені особисто завжди хотілося зрозуміти зрадника. Не до, не під час підлого його вчинку. Це, мабуть, мені не під силу. А після. Коли той уже втратив інтерес до своєї жертви і несамовито вишукує докази своєї беззахисності, по-страдницьки формулює своє право на підлість. Саме тепер, якнайпильніше придивившись до лиходія, побачиш наймогутніший його «дар» - виправдання зла, яким той запаскудив світ. Здатність до самовибачення. Вміння скористатися з найсумніших наслідків свого духовного потворства. Для темних душ зрада – неминучість. Будь-яка, навіть та, що не карається законом. Тоді вона начеб і не така потворна, не б’юча наповал, претендуюча на розуміння. Зрада ж батьківщині – інше. Там діють статті, пункти, параграфи, суд і вирок.
І все-таки, гадаю, зрада завжди єдина. Хто з нас не був уражений у якийсь момент життя бодай маленькою зрадою, що жбурляє людину в такий вертеп терзань і підозр, що подолання духовної кризи потребує неабияких зусиль? Чому тоді мікроскопічну криводушність ми не визнаємо частиною тієї тканини, що розростається зі швидкістю поширення інфекції, вражаючи невідновну субстанцію життя?
Якщо хтось учинив вам зле, видавши вашу таємницю, переповівши почуте у вашому домі, робочому кабінеті, - не поспішайте пробачати. Ця людина порушила закони і звичаї, одвічно гарантуючи довір’я: святість гостинності, спільності інтересів, співпраці. Не зловживайте великодушністю, бачачи, як здобувають авторитет плітками. Не заплющуйте очі на дрібну зраду у вигляді невдячності. Навіть якщо вона спрямована проти вас, вона зачепить ще не одного, і вам не слід користуватися особистим правом вибачення. Стається відступництво від гаранту довір’я. За це не карають законом. Сьогодні це небезпечно, завтра – фатально!
Ответы
Ответ:
Будь яка зрада - злочин
Чи можливо залишатися байдужим, спокійним, почуваючи підступні дотики зради? Навіть на перший погляд, незнаної, маловідчутної? Навряд.
Мені особисто завжди хотілося зрозуміти зрадника. Не до, не під час підлого його вчинку. Це, мабуть, мені не під силу. А після, коли той уже втратив інтерес до своєї жертви і несамовито вишукує докази своєї беззахисності, по-страдницьки формулює своє право на підлість. Саме тепер, якнайпильніше придивившись до лиходія, побачиш наймогутніший його «дар» - виправдання зла, яким той запаскудив світ. Здатність до самовибачення. Вміння скористатися з найсумніших наслідків свого духовного потворства. Для темних душ зрада – неминучість. Будь-яка, і навіть та, що не карається законом. Тоді вона начеб і не така потворна, не б’юча наповал, претендуюча на розуміння. Зрада ж батьківщині – інше. Там діють статті, пункти, параграфи, суд і вирок.
І все-таки, зрада завжди єдина. Хто з нас не був уражений у якийсь момент життя бодай маленькою зрадою, що жбурляє людину в такий вертеп терзань і підозр, що подолання духовної кризи потребує неабияких зусиль? Чому тоді мікроскопічну криводушність ми не визнаємо частиною тієї тканини, що розростається зі швидкістю поширення інфекції, вражаючи невідновну субстанцію життя?
Якщо хтось учинив вам зле, видавши вашу таємницю, переповівши почуте у вашому домі, робочому кабінеті, - не поспішайте пробачати. Ця людина порушила закони і звичаї, одвічно гарантуючи довір’я: святість гостинності, спільності інтересів, співпраці.
Не зловживайте великодушністю, бачачи, як здобувають авторитет плітками. Не заплющуйте очі на дрібну зраду у вигляді невдячності. Якщо навіть вона спрямована проти вас, вона зачепить ще не одного, і вам не слід користуватися особистим правом вибачення. Стається відступництво від гаранту довір’я. За це не карають законом. Сьогодні це небезпечно, завтра – фатально!