Ответы
Ответ:
Лицарська література постала у ХІІ - ХІІІ ст., вона презентувала ідеологію лицарства як культурного феномену, бо в Європі це був час піднесення міст, економічного поступу, розвитку освіти, науки, посиленого інтересу до світських цінностей, античної спадщини, час поступового послаблення впливу церкви на суспільне і духовне життя. При монарших дворах і в замках був удосконалений лицарський кодекс честі, відповідно до якого лицар мав бути втіленням шляхетних манер, благородних думок і вчинків, вишуканого поводження з жіноцтвом, щедрим, хоробрим, зразком поваги до честі і товариства. Всі ці риси були ознаками куртуазії (від французького - двір і чемний, галантний). Любов лицаря була платонічною, він мав носити кольори дами свого серця та її герб (стрічка, наприклад), а сама дама, відповідно до лірики того часу, уявлялась тендітною, витонченою, золотоволосою і сором’язливою, вона мусила надихати лицаря на подвиги заради кохання, удосконалювати його душу.