Ответы
Ответ:
Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку “Українізуємось”. Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності.
В гуморесці “Чухраїнці” з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні риси. Скільки в ній пркорості, болю через егоїзм, інертність думки й дії рідного народу.
Для
казкової країни Остап Вишня вигадує дотепну назву – Чукрен. Її жителі чухраїнці, бо завжди чухаються. Алегорія дуже прозора. ! географічні координати підтверджують, що йдеться про Україну і українців, територія країни простягається від біблійної річки Сону – до Дяну, на заході – пасмо Кирпатих гір, а на півдні – найулюбленіша чухраїнська річка Дмитро. Країна Чукрен – хліборобська, а чухраїнці – великі майстри співу, та співають чомусь перекрученою мовою.
Характеризуючи чухраїнськнй народ, гуморист перелічує його найістотніші негативні риси: “якби ж знаття”, “забув”, “спізнивсь”