пдготуватм розповідь про Стівенсона СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!СРОЧНО!
Ответы
Ответ:
подорожі по півдню Тихого океану – і для того, щоб поправити здоров’я, і для збору матеріалів для чергових нарисів. Побувавши на Маркізьких островах, Таїті, Гаваях, в Австралії, вони прийняли рішення надовго оселитися на Самоа.
Тутешній клімат виявився цілющим для Стівенсона, в усякому разі, твори, що принесли йому світову популярність і зробили його класиком жанру, були написані саме тут. У 1883 р з’явився роман «Острів скарбів» – визнаний шедевр пригодницької літератури. Згодом з’явилися романи «Викрадений» (1886), «Власник Баллантре» (1889), що зміцнили його славу майстра цікавого сюжету, психологічної точності промальовування образів. У 1893 р вийшла збірка оповідань під назвою «Вечірні розмови на острові». Виходили і з-під його пера і віршовані збірники – «Дитячий квітник віршів» (1885), «Балади» (1890). До кінця життя він залишався есеїстом і публіцистом. Останній роман Стівенсона «Вір Гермістон» залишився недописаним.
Смерть застала Роберта Льюїса Стівенсона в Полінезії, на острові Упло 3 грудня 1894 р.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/robert-stivenson-biografiya-skorocheno