Ответы
Візантійський стиль — це розкіш і витонченість, які межують з химерністю. Ніна Іванцова, історик Поміркуємо разом. Чому вважається, що основне завдання візантійського мистецтва — втілити в художніх образах божественні ідеї і красу людського духу?
Історична довідка
Візантійська імперія виникла на рубежі двох епох — загибелі пізньої античності та народження середньовічного суспільства. До неї в різні часи входили Єгипет, Сирія, Македонія, Мала Азія. В 330 р. через міжусобиці й смуту, що охопили могутню Римську імперію, імператор Костянтин І переніс свою столицю в місто Візантія і перейменував його на Константинополь. Це місто протягом 11 століть залишалося беззмінною столицею Візантії і одним з найпрекрасніших міст світу. В VI ст. при імператорі Юстиніані візантійська імперія була найбільшою і найсильнішою державою Європи. Візантійський тип культури не подібний ні на західноєвропейський, ні на східний. На візантійське мистецтво впливали не тільки традиції античної культури, а й художня культура сусідів-слов’ян, варварських держав, Переднього Сходу.
Візантійський стиль у мистецтві поділяється на три періоди: ранньовізантійський (V—VIII ст.),
середньовізантійський (VIII—XIII ст.) і
пізньовізантійський (ХІП—XV ст.). Особливо він вплинув на розвиток архітектури як в православних країнах, так і в магометанській Туреччині. Цей стиль поширився в Італію, а пізніше через Балкани в Київську Русь, де він існував упродовж багатьох століть.
На мистецтво Візантії істотно впливала православна церква. Тому, творчість митців того часу носила виразно релігійний характер і залежала від установлених церквою канонів. Образ ідеальної, прекрасної і гармонійно розвиненої людини-громадянина, в якої краса тіла поєднується з моральною чистотою і духовним багатством, перестає бути у центрі уваги.
Архітектура
Архітектура — теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.
Микола Гоголь
Поміркуємо разом. Як архітектурні споруди Візантії відобразили історичний характер епохи?
Візантійський стиль став офіційним в архітектурі раннього християнства. В імперії створювалися фортеці, палаци, житлові будівлі. Але найважливішим внеском Візантії в історію світового зодчества є храмове будівництво, розвиток купольних храмів — купольної базиліки, центричної церкви з куполом на восьми опорах і хрестово-купольної системи. Візантійський храм істотно відрізняється від античного класичного храму. Якщо під час будивнитцтва античного храму головна увага приділялася його зовнішньому вигляду (екстер ’єру), то у християнському храмі на першому плані була організація внутрішнього простору (інтер ’єру), хоча і зовнішній вигляд не втрачав свого значення.
Характерними ознаками цього стилю в архітектурі є витончена декоративність, прагнення до пишної видовищності і глибока релігійність, особлива форма куполів-маківок, кам’яні та мозаїчні узори, багатий декор у інтер’єрі (надзвичайна виразність ліній, золота, срібла і мармуру).