Question

СРОЧНО отредактировать текст
На дворі весна в повні. Куди неглянь — скрізь розвернулося
роспустилося зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце тепле й приязне ще
невспіло наложити палючих слідів на землю як на великдень дівчина
красуєця вона в своїм роскішнім убранні... Поле — що безкрає море —
скільки зглянеш розіслало зилений килим, аж сміється в очах. Над цим
синім шатром розіпялось небо — ні плямочки ні хмарочки чисте
прозоре — погляд так і тоне... З неба, як ростоплене золото, льється
на землю блискучий світ сонця; на ланах грає соняшна хвиля; під
хвилею спіє хліборобська доля... Лигенький вітрец подихав з теплого
краю, перебігав з нивки на нивку, живив, освіжав кожну билинку... І
ведуть вони між собою тихутаємну розмову: чутно тільки шелист жита,
травиці...

Answer 1

Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні… Поле — що безкрає море — скільки зглянеш — розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіп’ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне… З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля… Легенький вітрець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку… І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову: чутно тільки шелест жита, травиці.