Question

твір за темою «Пригоди і фантастика. Ж. Верн помогите это литература

Answer 1

Ответ:Протягом кількох уроків разом з героями роману Ж.Верна „П`ятнадцятирічний капітан”, ми мандруємо незвіданими шляхами. Перегортаючи кожну нову сторінку твору, ми відкриваємо нові історії, насичені небувалими досі подіями. В образі Діка Сенда, місіс Уелдон, Джека, Геркулеса та інших представлені мужні, рішучі, сміливі, здатні на самопожертву в ім`я близьких дюди. Боротьба за свободу, за розумне улаштування суспільства для Ж.Верна невіддільні від людських знань, від сили розуму, який повинен подолати ниці, егоїстичні бажання індивідів. І герої його – це герої нового типу: люди високого інтелекту, всебічно освічені, віддані своїй справі, благородні, чудові товариші, готові прийти на допомогу всім, хто її потребує. Це люди науки, що творять благо на користь іншим.Такий погляд на майбутнє суспільства, на роль вченого і науки характерний для першого періоду творчості Верна. В останній третині сторіччя, коли наука опинилася в руках політиків, коли розв’язувались безконечні війни і наукові відкриття слугували зброєю знищення народів, Жуль Верн починає розуміти, що сама по собі наука ще не вирішує соціальних і економічних проблем, що все залежить від того, у чиїх руках знаходяться її результати. І тоді у його книгах з’являється тип вченого.Один із сучасних учених підрахував: половина передбачень Ж.Верна сьогодні реалізована і міцно увійшла в побут. Верн писав свої книги для юнацтва, хоча прихильниками його таланту були і вчені зі світовим іменем: Менделєєв, Ціолковський, Обручев, Нансен, Кастере і багато інш. Відкрити поезію науки Жуль Верн намагався так, щоб його енциклопедичні знання захоплювали, стали органічною часткою цікавого сказання.




“Засвоїти науку можна лише тоді, коли вона поглинається з апетитом”, – сказав якось Анатоль Франс. У романах Жуля Верна наука поглинається з апетитом, тому що вона невідокремлена від дії. На ній, власне, і тримається задум. Читач непомітно сприймає якусь суму відомостей, сплавлених з сюжетом роману.

Відомо, що Ж. Верн був не лише письменником, але й дослідником. Він із захопленням вивчав різні науки, про що свідчать залишені ним 20 тис. зошитів з виписками з наукової літератури. У творах Ж. Верна пригоди поєднуються з науковою інформацією, тому їх називають науковими романами.Ж. Верн вірив у силу науки і технічного прогресу і сподівався, що вони допоможуть людям жити цікаво, комфортно й щасливо.Іменем великого мандрівника і “винахідника” названо чимало сучасних туристичних агентств світу. Один з кратерів на Місяці носить ім’я великого письменника. Кратер Ж. Верна межує з Морем Мрії і це, на мою думку, є символічним.
Жуль Верн цікавився розвитком науки, не лишаючи поза увагою жодного відкриття чи технічного вдосконалення. Він занотовував до свого каталогу відомості про нові винаходи електротехніки – телефон, свічку Яблочкова та Едісона, фонограф тощо. Наукові відкриття й винаходи лягали в основу якогось нового роману письменника. Він геніально передбачав подальший розвиток тієї чи іншої галузі науки. В його творах знаходимо найсміливіші думки, що інколи значно випереджали рівень тогочасної науки. Жюль Верн передбачив появу кінофільмів, навіть об’ємних, появу підводних човнів. Він перший висунув математично обґрунтовану ідею космічних польотів. Спостерігаючи політ аеростата, письменник прийшов до висновку, що майбутнє належатиме апаратам, важчим за повітря, і в його романах з’являються літак з гвинтами та гелікоптер. Вивчаючи балістику, Жюль Берн зробив висновок про неминучість появи далекобійної артилерії. Відкриття про розпад атома підводить його до думки про можливість практичного використання атомної енергії. Він твердив, що настане час, коли людина заглибиться в надра Землі і полетить у космос. Таких науково обґрунтованих прогнозів у Жуля Верна безліч. Недарма Д.І. Менделєєв називав його науковим генієм; десятки вчених (наприклад, К.Є. Ціолковський), а також винахідників, мандрівників вважали Жуля Верна своїм натхненником.
Якось до Жуля Верна звернулися члени Французького географічного товариства, їх непокоїло, що школярі нехтують географією, і вони попросили фантаста написати твір, який би привернув увагу підлітків до цієї науки. Так виник задум знаменитого роману “П’ятнадцятирічний капітан”. За основу сюжету взято географічну загадку: необхідно знайти капітана Гранта, який потрапив у морську катастрофу. Відома лише географічна широта аварії, а довгота – ні. Тож у пошуках капітана Гранта герої роману опиняються в Південній Америці, Австралії, Новій Зеландії, з честю долаючи всі випробування. Так з’явився географічний роман, елементи якого є і в “П’ятнадцятирічному капітані”.