• Предмет: Литература
  • Автор: bohdan2008dmyt
  • Вопрос задан 5 месяцев назад

У чому полягає безсмертя енеїди?срочно​

Ответы

Ответ дал: sun27112010
0

Ответ:

Объяснение:знищена Запорозька Січ (1775 рік), зруйновані рештки автономії, розформовано козацькі слобідські полки, урівняло з московським дворянством українську старшину, яка почала вірою і правдою служити Росії, остаточно скасована церковна автономія, утвердилося кріпацтво, українська мова вилучена з друку і шкіл, національна інтелігенція стала носієм російської культури.

Від “Енеїди” бере початок не тільки нова українська література, а й новий етап в історії українського народу. З неї почнеться потужний дух свідомого демократизму й людяності, боротьби за право людини й нації, поступ до волі й добра, що стануть домінуючою ознакою всієї подальшої літератури.

Сюжет і композиція. Тема і сюжет узяті автором з відомої поеми римського поета Марона Публія Вергілія “Енеїда”. Це була антична поема, що складалася з 12 пісень. Зміст її такий: греки зруйнували Трою, після чого внук троянського царя Еней, син богині Венери і земного царя Анхіза, виконуючи волю богів, помандрував у пошуках Італії, де мав заснувати нову державу. Сім років блукає він з військом морями та різними країнами, зазнає чимало пригод і нарешті прибуває до Італії. Зустріли їх гостинно, але пізніше розпочалася кривава війна між рутульцями та троянцями. Причиною її стала дочка царя Латина Лавінія, з якою хоче одружитися і Еней, і Турн, рутульський цар. У всі події втручаються боги: одні стають на бік троянців, інші - проти них. Еней у двобої перемагає Турна, стає латинським царем, і війна закінчується.

Головна думка Вергілієвої “Енеїди” — утвердження божественного походження влади римських імператорів: Рим заснував нащадок богів, отже, римські імператори мають божественне походження і владу від самих богів. Ця поема впродовж століть була зразком уславлення можновладців, а тому її і наслідували. Коли ж велемовність і пишність поеми набридла, її почали перероблювати, “перелицьовувати”.

Чергування подій у І. Котляревського відбувається в тій же послідовності, що й у Вергілія, однак “земне” в українського автора заперечує “божественне” в античного творця.

Твір складається з шести завершених частин.

І частина. У ній подано переказ того, як поневірялись троянці, як вони прибули до Карфагена, як познайомилися Дідона й Еней. Покинути Дідону,

в яку він закохався, Енея змушують боги. Так перша частина розпочинається трагедією (загибель Трої) і закінчується трагедією (смерть Дідони).

II частина. Опис подальших мандрів Енея, поглиблення його характеристики. Подано картини життя небесних мешканців, які зібралися до Зевса на обід і стежать з неба за поєдинком сицилійця Дареса і троянця Ентелла, богоборство Енея, його сон, у якому йому наснився батько.

III частина починається із замальовки прибуття й перебування троянців на Кумській землі. Еней зустрічається з Сівіллою, яка проводжає його у пекло на побачення з батьком. Розповідь про перебування Енея в пеклі, де знаходяться ті, яких автор оцінює не лише з позицій християнської, а й народної моралі.

IV частина. Еней потрапляє на острів Цирцеї, злої чарівниці, що перетворювала людей на звірів. Її острів стає ніби каменем випробування для троянців. У цій частині автор укладає в уста поромника самооцінку народом власної долі - долі довічно переобтяженого тяжкою роботою вола (образ, який став пізніше геральдичним в українській літературі). Злякавшись Цирцеї, троянці повертають на Латинську землю. Там відбувається знайомство з латинцями, їхнім царем Латином. Еней має одружитися з Лавінією. його дочкою. Цим обурений Турн, рутульський цар, що теж хоче одружитися з Лавінією. Він заручився підтримкою Амати, дружини Латина і матері Лавінії. Становище троянців ускладнюється й тим, що вони, полюючи, зацькували цуцика Лависиної няньки. Привід до війни мізерний, але вона починається. Розповідь про ці події сповнена гіркоти, бо Котляревський проводить чітку паралель між царством Латина і правлінням Катерини II та діяльністю всього її управлінського апарату.

V   частина. У центрі - сутичка між двома силами: здається, весь латинський люд готовий воювати з троянцями. Але війську на чолі з Турнем не вдається здолати троянців, узявши їх в облогу, навіть після того, як героїчно загинули Низ та Евріал.

VI   частина. Зевс нарешті забороняє богам втручатися в земні справи. Троянці заручилися підтримкою аркадського царя. Цар Латин просить перемир'я, щоб поховати загиблих та скликати раду в конгресі. Латинові радять віддати заміж Лавінію за Енея й тим самим припинити війну. В Турна така порада викликає шалений супротив, і він викликає Енея на двобій. Еней здобуває перемогу над Турном. Цією перемогою і завершується оповідь.

Жанр поеми. “Поема Котляревського - самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани й кобеняки українського козацтва XVIII століття, з каптани й мундири тодішнього чиновництва, у підрясники й ряси “халтурного роду” - духовенства, де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства, що замінило собою Вергілієвих олімпійців”. (М. Рильський.)


bohdan2008dmyt: нє то добре але мені треба У чому полягає безсмертя енеїди
Вас заинтересует