Ответы
Ответ:
екзистенті, життя абсурдне. Людина самотня у світі, вона сама винна робити свій вибір.
Воля – це не благо, а тяжкий тягар, який несе людина. Можна вибрати повне злиття з суспільством, а можна бути самим собою, вибрати розвиток своєї особистості й протиставити собі суспільству.
Психологію людини в ситуації вибору й досліджує А. Камю у романі “Чуму”. Чуму постає як фатальний, абсурдна сила, перед обличчям якої люди роблять свій вибір. Спостерігаючи за людьми, що змушені робити свій вибір, – боротися проти чуми чи сподіватися на її милість, лікар Ріє приходити до висновку, що є більше підстав захоплюватися людиною, ніж зневажати її.
Нові можливості розкрити психологію героя творчій манері А. Камю. Роман “Чуму” побудований на удаваній біді, що трапилася йз мешканцями містечка Орана в Алжирі. Цей сюжет дає можливість авторові створити багатоплановий твір. Алі у романі є й абстрактний, символічний зміст, який дає можливість говорити про людське буття, а роман сприймати як притчу
А. Камю поділяв ідеї екзистенціалізму, філософської течії, що виникла в XX століття Прихильники цього напряму центром своєї філософської системи роблять особистість. Поняття “буття” замінюються поняттям “екзистента” – існування окремої особистості. Матеріальний світ сприймається як загрозаНові засоби зображення внутрішнього світу людини в модерністській прозі XX століття. У кінці XІX – і-і – на качану XX ст. у мистецтві відбувається глобальний переворот, пов’язаний із пошуком нових форм зображення людини й світу. Спираючись на досягнення психологічної прози XІX століття, письменники всі більше заглиблюються у внутрішній світ людини.
Особливе місце в літературі XX століття займає показ психології героїв, спроба зобразити складність і плинність пси хічного процесу.
Витонченість психологічного аналізу притаманнаКамю знаходить у відсутності безпосередніх описів внутрішнього життя. Лікар Ріє – оповідач роману. Алі про собі він говорити в третій особі, на перший план висуває вчинки героїв. Внутрішній світ розкривається через зовнішні вияви. Наприклад, епізод смерті від хвороби сина слідчого.
Йому ввели вакцину, на якові покладали велику надію. Алі хлопчик лише більше страждав і довше помирав. Після його смерті Ріє кидає в обличчя священику жорстокі слова зневіри в можливість вищої справедливості.
Автор нічого не говорити про переживання свого героя, алі його нестриманість свідчить про відчай.
Объяснение:
БУДЬ ЛАСКА ЗРОБИ ЦЮ ВІДПОВІДЬ НАЙКРАЩОЮ!
Ответ:
Твір за романом А. Камю «Чума»
Новий засіб опису внутрішнього світу людини в модерністській прозі ХХ ст. Наприкінці ХІХ - і - і - на початку ХХ ст. У мистецтві відбувається глобальна революція, пов’язана з пошуком нових форм зображення людини і світу. Спираючись на здобутки психологічної прози ХІХ ст., письменник все більше заглиблюється у внутрішній світ людини.
Особливе місце в літературі ХХ століття посідає виклад психології героїв, спроби змалювати складність і плинність психічних процесів.
Психоаналітична витонченість є важливою
Творчий метод А. Камю. В основу роману «Чума» покладено удаване лихо, що сталося з жителями алжирського містечка Орана. Такий сюжет дозволяє автору створити багатоплановий твір.
Але роман має також абстрактно-символічний зміст, який говорить про існування людини і дозволяє сприймати роман як алегорію.Цей напрямок ставить особистість у центр філософської системи.
Поняття «існує» замінює поняття «існує»
- Наявність альтернативних особистостей. Матеріальний світ сприймається як загроза існуванню, а життя – абсурдом. Людина самотня у світі і сама несе відповідальність за свій вибір.
Воля - це не благо, а тягар, який несе людина.
Ви можете вибрати повністю злитися з суспільством, або ви можете вибрати бути собою, розвивати власну особистість і йти проти суспільства. Психологію людини в окремих ситуаціях досліджує А. Камю в романі «Чума». Чума представляє себе як смертельну й абсурдну силу, що змушує людей вибирати.
Спостерігаючи за людьми, які змушені вибирати між боротьбою з чумою чи просінням її милості, доктор Лю робить висновок, що у людей є більше причин захоплюватися ними, ніж зневажати.
Камю знаходить нові можливості розкриття психології героя за відсутності прямого викладу його внутрішнього життя. Доктор Лю є оповідачем роману. Але він говорить про себе від третьої особи, висуваючи на перший план дії героя.
Через зовнішні прояви розкривається внутрішній світ.
Наприклад, епізод, коли син слідчого помер від хвороби. Отримав довгоочікувану вакцину. Але хлопець страждав більше і помирав довше.
Після його смерті Лю кидає в обличчя священику жорстокі слова про те, що він не вірить у можливість вищої справедливості.