Доведіть, що в УРСР в 1950-1970-х рр. зберігався супротив радянській владі (окрім шістдесятників та дисидентів, про них писати не потрібно). (приблизно 800 символів)
Ответы
Відповідь:
Дисиде́нтський ру́х у СРСР (від лат. dissidens — незгідний) — громадяни СРСР, які у 1960-х — на початку 1980-х років відкрито піддавали сумніву й критикували офіційну комуністичну ідеологію та політику[1].
Зародження дисидентського руху
Редагувати
У 1950—70-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, коли політику уряду стала відкрито критикувати невелика, але дедалі більша кількість людей, яких звичайно називали дисидентами й які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав.
Як після десятиліть терору, в атмосфері жорсткого контролю й при всіх наявних засобах ідеологічної обробки міг зародитися цей гідний подиву виклик режимові? Дисидентство великою мірою виросло з десталінізації, з послаблення «паралічу страху», що було зроблено Хрущовим. Але обмежені викриття страхітливих злочинів сталінської доби викликали розчарування та скептицизм відносно й інших сторін режиму. Тому спроба Брежнєва обмежити лібералізацію викликала протести й опозицію, особливо серед інтелігенції.
Пояснення: