Ответы
Термін екологія, який порівняно недавно функціонував лише у природознавстві(як назва біологічної науки, що досліджує взаємини між організмами та довкіллям), сьогодні розширив своє первісне значення, увійшовши у сферу багатьох інших наук.
Зокрема словосполучення екологія мови має право існувати як мовознавчий термін. Екологія мови це середовище, що забезпечує повноцінне життя та розвиток народу, нації, особистості.Поняття «екологія мови» ввів лінгвіст Е. Хауген в 1970 році.
Одною з головних причини забруднення мови являється суржик
Суржиком здавна в Україні називали мішанині зерна- жита, пшениці,
ячменю,вівса. Сьогодні-це елементи двох або кількох мов, обєднані штучно, без дотриманя норм літературної мови. Інші назва:арго,жаргон, креол,лінгва франка.
За даними досліджень Київського міжнародного інституту соціології, у 2003 році“суржиконовмістніть” серед дорослого населення України становила від 2,5% у Західних областях і до 21,7% в Північно-цнтральних областях.Загалом українській мові віддають перевагу 43,6% респондентів. Цей показник різко коливається від 91,6%у західному регіоні й 78% у центрально-західному до 14,6% у східному й 11,3% у південному.
Проблема екології слова досить глобальна і за короткий час її не вирішити. В першу чергу, потрібно звернути гостре увагу на діяльність публічних особистостей: журналістів і ведучих, яких слухають мільйони людей. На жаль, далеко не всі люди творчих професій мають грамотної і правильної промовою і часом страждають недорікуватістю. Потрібно якомога ретельніше підбирати кадри і готуватися до виступів.
Щоб промова була більш красивою і виразною, варто якомога менше вживати слова-паразити. Вони присутні в лексиконі практично кожної людини. Викорінити їх назовсім навряд чи вдасться, але скоротити їх використання до мінімуму і вживати лише в рідкісних випадках, цілком можли
Объяснение:Зрозуміло, що явище суржику має бути знищено. Для цього ми як носії української мови повинні глибоко вивчати її та грамотно використовувати. Адже суржик з’являється саме через неосвіченість та низьку культуру мовлення.
Як розв’язати зазначену проблему? На мій погляд, найліпший спосіб — самоосвіта. Я вважаю, що українською треба спілкуватися не лише у школі чи на роботі, а й у житті: у родинному колі, транспорті, крамниці тощо.
Я певен, що при дотриманні вищевказаних порад кожним з нас екологія української мови значно покращиться.
Завершити цей твір хотілося б словами з вірша видатного українського поета Дмитра Павличка: «На все впливає мови чистота! Зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух, а думка гнеться, як вітром розколихані жита».