Ответы
Ответ:
Інша справа – Тетяна, у любові до якої поет зізнається й з якої намагається бути поруч у важку для неї хвилину: “…з тобою разом сльози ллю”. Більше того, для Пушкіна, що распрощались із юнацькою романтикою й вільними й мимовільними подорожами, ідеал тепер “господаркО… спокій, так щей горщик, так сам великий”. І муза його перевтілюється в повітову панянку, у якій ми без праці довідаємося Тетяну Ларіну.
Одноманітне сільське життя з
Тетяна прикрашало сваєю фантазією, читанням романів, а ляльки й ігри її не залучали. І були дитячі витівки Їй далекі: страшні оповідання Зимою в темряві ночей Зачаровували більше серце їй. Виросла під недреманным оком сваєї няньки, що передала їй частина сваго світовідчування, Тетяна вірила – преданьям Простонародної старовини, И снам, і картковим гаданьям, И пророкуванням місяця. І це не порок, уважає Пушкіна: “так нас природа стварила” – знаходити в страшному сваїй принадності, вірити прикметам. Але не тільки це шукає Тетяна в природі. Як і автор, його героїня любить і розуміє природу, по-справжньому близька до неї. Невидимими нитками зв’язана її свідомість із сільським неяськравим пейзажем. Здається, вана й сама така – проста й невибаглива.