Ответы
Ответ:
Сьогодні 7 років з того моменту як мене поставили на це підвіконня. Це дуже багато. Я вже два рази падав та три рази майже не розпався, веселе в мене життя... Я був розпроданий з магазину та відразу поставлений на вікно школи номер 147. Я в кабінеті інформатики. Ви б знали скільки квітів були в мені! Вибачте мушу прервати нашу бесіду бо скоро приходить 6-г, а вони такі бешкетники. Ну добре все мені пора! Але про мене НІКОМУ не слова. Все бувайте!
Объяснение:
Так так це я шкільний вазон, і це моя історія.
Перший раз я сюди потрапив коли тут навчався 3 клас,вони не такі вже і тихі як я думав......Вони бігали,кричали, м'ячом в мене бросали(не знаю как по украински) одного разу чуть не вронили. Год закінчився,канікули,я думав що буду відпочивати і насолоджуватись життям. Але мене
дуже рідко поливали,ще трошки і я б засох.Канікули закінчились.Тепер в моему класі вчився 8 клас,ніби вже дорослі люди,але вони теж грали м'ячом в класі! Саме після цього і закінчилось мое життя.
(могут быть ошибки с комами, переводом и тд)