1) Чим, на ваш погляд, відрізняються права другого покоління від прав першого покоління?
2) Чи певні права є важливішими, ніж інші?
3) Які права під час надзвичайних обставин можуть бути обмежені, а які — ніколи?
4) У сучасних умовах наука вимагає розширення прав людини відповідно до нових викликів. Чи мають існувати обмеження на те, наприклад, що можуть досліджувати науковці?
Ответы
Ответ:
1. Права другого покоління стосуються того, як люди спільно живуть і працюють, а також їх основних життєвих потреб. Ці права ґрунтуються на ідеях рівності й гарантованого доступу до основних соціальних і економічних благ, послуг і можливостей. У свою чергу громадянські (особисті) права, права першого покоління, покликані забезпечувати свободу й автономію індивіда як члена громадянського суспільства, його юридичну захищеність від будь-якого незаконного зовнішнього втручання. Ця категорія прав характеризується тим, що держава визнає свободу особи у певній сфері відносин, що віддана на його розсуд і не може бути об'єктом претензій держави. Права, що властиві кожній особі, покликані юридично захистити простір дії приватних інтересів, гарантувати можливості індивідуального самовизначення і самореалізації особистості. Першу категорію прав і свобод називають негативними – держава, на відміну від забезпечення соціально-економічних прав, не зобов'язана робити будь-яких позитивних дій для забезпечення цих прав, а повинна утримуватися від зазіхання на ці права і свободи.
2. Відповідаючи на це запитання, доречним буде згадати спільну заяву, викладену у Віденській декларації та Програмі дій, у п'ятому параграфі якої визнано: "Всі права людини універсальні, неподільні, взаємозалежні і взаємозв'язані. Міжнародне співтовариство повинне ставитися до прав людини глобально, на справедливій і рівній основі, з однаковим підходом і увагою". Складно не погодитись із зазначеним у цій спільній заяві словами. Дійсно, усі права є однаково необхідніми і недоторканими. І їх не доречно, або взагалі не можна поділяти на "важливі" чи "ті, якими можна знехтувати".
3. Права людини і громадянина в Україні можуть обмежувати тільки у випадках, прямо передбачених Конституцією і з метою:
врятування життя людей та майна;
запобігання злочинові чи його припинення;
забезпечення інтересів національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, економічного добробуту;
забезпечення охорони здоров’я і моральності населення, захисту репутації або прав і свобод інших людей;
запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно.
4. так. Порушення особистого життя людини (стеження), досліди, що завдають непоправної шкоди здоров'ю та навколишньому середовищу
незачто!