Ответы
Відповідь:
Австралія – найсухіший материк Землі, який повністю лежить в південній півкулі. Його крайні точки: північна – мис Йорк (10°41’ пд. ш.), південна – мис Південно-Східний (39°11’ пд. ш.), західна – мис Стіп-Пойнт (113°05’ сх.. д.), східна – мис Байрон (153°39’ сх.. д.).
Пояснення:
Австралія – це найменший материк земної кулі. Його площа становить 7,6 млн. км2.
Австралія повністю розташована в південній півкулі. Майже посередині материк перетинає південний тропік. Тому основна частина материка розташована в жаркому тепловому поясі. З півночі, заходу й півдня Австралія Індійським океаном, а зі сходу – Тихим.
Австралія – відокремлений материк планети, віддалений від всіх інших континентів на значну відстань. Тільки на півночі архіпелаги островів й внутрішні моря зв’язують його з Південно-Східною Азією.
Береги Австралії слабо порізані. Найбільше розчленовано північне узбережжя материка, де глибоко в материк проникають води затоки Капентарія й виступає далеко на північ півострів Кейп-Йорк. Кілька зручних бухт розташовано на південному сході материка, де й знаходяться головні порти. Південні береги Австралії лмиває Велика Австралійська затока. Біля південного узбережжя знаходиться найбільш острів поблизу Австралії – Тасманія.
Австралію омивають теплі води Індійського й Тихого океанів з високими температурами на поверхні (літом +24оС, зимою – близько +20оС). Такі температурні умови сприяють розвитку коралів. Саме тому вздовж північно-східного узбережжя материка на протязі 2000 км простягнувся Великий Бар’єрний Риф
Австралія повністю знаходиться у Південній півкулі. Вона розташована майже в тих географічних широтах, що й Південна Африка, тобто її майже посередині перетинає Південний тропік. Це дає можливість порівнювати їх і припустити, що окремі риси природи, характерні для півдня Африки, тут будуть схожими. Якщо порівняти географічне положення Австралії та попереднього материка — Південної Америки, то можна зробити такий висновок. Крайньою північною точкою Австралії є мис Йорк, крайньою південною — мис Південно-Східний. Відстань між ними становить близько 3500 км. Крайньою східною точкою є мис Байрон, західною — мис Стіп-Пойнт. Вони знаходяться на відстані близько 4000 км одна від одної.
Клімат в Австралії так, як і на півдні Африки та Південної Америки, — тропічний пустельний. Слід зауважити, що площа згаданого тропічного кліматичного поясу в Австралії набагато більша, ніж площа такого самого поясу на згаданих материках у місці, де їх перетинає Південний тропік. Тож і клімат тут буде більш посушливим.
Африка й Австралія схожі між собою і за особливостями обрисів берегів. Вони розчленовані дуже слабо. Тому в Австралії замало заток, сприятливих для будівництва портів. Існує лише дві великі затоки — на півночі це затока Карпентарія, на півдні — Велика Австралійська.
Найбільші півострови — Арнем-Ленд і Кейп-Йорк — знаходяться на півночі. Вузька Торресова протока відділяє Австралію від другого за площею острова Землі — Нової Гвінеї. Цей острів за площею більший, ніж Україна. На півдні Бассова протока відокремлює від материка великий острів Тасманія.Європейці з’явилися на материку пізніше, ніж в Африці чи Америці. Це пов’язано з тим, що Австралія серед заселених людиною материків знаходиться найдалі від Європи. Першими сюди припливли голландці. У першій половині XVII ст. вони дослідили північне, західне та південно-західне узбережжя материка. Голландський мореплавець Абель Тасман у середині XVII ст. обійшов Австралію з півдня і відкрив великий острів, який пізніше назвали його ім’ям.Австралія — найнижчий материк планети. За особливостями рельєфу вона близька до Африки, своєї найближчої родички. Пригадаємо, що Австралія разом з Африкою були частинами прадавнього материка Ґондвана.
В Австралії, як і в Африці, більшу частину площі материка займає докембрійська платформа з давнім і стійким кристалічним фундаментом. Її західна частина — Західно Австралійське плоскогір’я — трохи піднята. У межах плоскогір’я здіймається хребет Хамерслі з найвищою точкою 1236 м над рівнем моря. Плоскогір’я розбите долинами пересихаючих річок, які течуть в океан із сходу на захід. У багатьох місцях на поверхню виходять давні кристалічні породи, вік яких — кілька мільярдів років.