Ответы
Ответ:
стоячи перед батьком Толика у Федька промайнула думка, що у нього зараз є лиш два шляхи, або ж він повинен збрехати батьку Толика, або ж розказати всю правду. Але навіть гарячі сльози не вселили в голову Федька думку, що вже краще збрехати, то ж він почав.
-Ми з Толиком посперечалися - Федько поглянув на Толю. І він не міг розібрати його емоції, то чи той злився, чи хотів ще сильніше розплакатися. І він продовжував. З його вуст лилися слова, поки вся правда не була сказана. Тепер залишалося чекати відповіді батька, поки хтось з людей не почав кричати, й підтверджувати слова Федька.
Останнє, що бачив Федько, після того, як мати взяла його за руку й повела додому, це червоне, то чи від злості, чи то від сорому лице батька Толі. З тих пір про цю ситуацію в селі ніхто не згадував, а Федьку було заборонено спілкуватися з Толиком, навіть дивитися в його сторону.