Ответы
Объяснение:
собі різьблене диво природи. Тоненькі, мов привид, прожилки розходяться, мов стежки, від живця. Я завжди розглядаю кленові листочки як картину художника. Невипадково вони зображені на гербі Канади. Я в захваті від клена у жовтні.
Забарвлений у яскравий жовтий колір, наче охоплений полум'ям, він дає світло і в похмурий день. Я стою поруч із кленом, що росте в нашому дворі, пильно дивлюся вгору: так хочеться вловити ту мить, коли листочок відривається від гілочки. Довго спостерігаю, але в мене нічого не виходить.
Падає додолу черговий листочок, а мені так і не вдалося помітити, звідки, з якої гілки. Під вікном моєї кімнати – маленький палісадник. Крім кущів агрусу та смородина, ростуть мої улюблені айстри. Якось уранці я вийшла в палісадник. Крапельки роси блищали на пожовклому листі агрусу та смородини, на траві, на астрах.
Несподівано погляд упав ліворуч. Я побачила кленовий листочок, який ніби прикрив одну астру. На ньому блищала крапелька роси. Я обережно зняла листочок, щоб крапелька збереглася, але вона зісковзнула на мою руку. Між рожевими пелюстками айстри я побачила комахи. Так ось чому кленовий листочок лежав на квітці! Я уявила, як повільно він злетів з гілки і легко ліг на квітку, на якій сховалася комаха, щоб ніхто її не чіпав. Я порушила її спокій. Потримавши жовтий, з рожевою крапкою кленовий листочок, я обережно поклала його на айстру і посміхнулася: відпочивайте разом!