Ответы
Ответ:
Найбільше мене вразило повернення Михайликового батька додому. Це радісний момент, адже хлопчикові бракувало батька, особливо, після смерті дідуся і бабусі. Михайлик спершу навіть не впізнав батька, але скільки було радості від того, що він таки повернувся живий-здоровий і наступного дня відвів сина до школи.
Також мене вразив фрагмент, у якому взимку батько носить хлопчика на руках до школи, бо Михайлик не має взуття. Батько вважав, що син обов'язково мусить вчитися, і нічого не стане на заваді цьому. Цей фрагмент водночас сумний, щемливий і теплий, бо навіть ставши дорослим, герой згадує, як батько носив його у киреї.
Радісним моментом у повісті є подарунок батька – Михайлик отримує омріяні чобітки, для нього це незвичайна, щаслива подія. Цей фрагмент теж вражає, а читача радіє разом з героєм.