• Предмет: География
  • Автор: pobulavetsanna
  • Вопрос задан 5 месяцев назад

3.Дайте характеристику фізико-географічного материка Південня Америка за самостійно складеним планом (2 бали) Пункт плану Характеристика ФГП Т.Т​

Ответы

Ответ дал: 9polina201013
3

Ответ: Південна Америка — материк тропічних широт, у природі якого багато спільних рис із Африкою та Австралією. Проте він має свої особливості. Це — найвологіший на Землі материк. Тут поряд з найбільшою низовиною світу простягся велетенський гірський ланцюг. Найвищі на Землі вулкан і водоспад, найповноводніша річка, найсухіша пустеля, найменший птах та найкровожерливіша риба — все це також у Південній Америці.

Географічне положення. Площа Південної Америки разом із прилеглими островами становить 18,3 млн км кв. Південна Америка своїми контурами нагадує трикутник. Крайньою північною точкою його є мис Гальїнас, а південною — Фроуерд. Найбільшої ширини Південна Америка досягає в приекваторіальних широтах між крайньою східною точкою (мис Кабу-Бранку) та крайньою західною (мис Париньяс).

Вплив океанів на природу внутрішніх областей Південної Америки обмежений, оскільки берегова лінія континенту слабо розчленована. Тільки на сході трапляються невеликі півострови і затоки, найбільша з яких Ла-Плата. Єдиний великий острів — Вогняна Земля, розміщений на крайньому півдні, відділяється від материка Магеллановою протокою. Крайня південна острівна точка Південної Америки — мис Горн — розташована на березі найширшої у світі протоки Дрейка, якою материк відокремлюється від Антарктиди. Північні береги континенту омивають води Карибського моря.

Як і інші материки тропічних широт, Південна Америка відчуває вплив морських течій.

Панамський перешийок сполучає Південну Америку з Північною, які разом утворюють частину світу — Америку.

Дослідження та освоєння. Першими європейцями, які 1498 р. підійшли до берегів Південної Америки, були учасники третьої експедиції Христофора Колумба. Та сам Колумб не підозрював, що відкрив новий материк. Здогадався про це флорентійський мореплавець Амеріго Веспуччі, який брав участь у кількох іспанських і португальських експедиціях (1499-1504 рр.) до берегів Південної Америки. У своїх щоденниках він уперше описав природу й населення відвіданих ним земель і дав їм назву Новий Світ. З 1507 р. ці землі стали називати "країна Амеріго". Пізніше на честь Амеріго вся частина світу дістала назву Америка.

Починаючи з XVI ст. у нововідкриті землі за золотом і сріблом ринули тисячі іспанських і португальських завойовників. Вогнем і мечем було знищено цивілізацію інків, що існувала на території сучасної країни Перу. Південну Америку було перетворено в колоніальні володіння. Переселенці з Європи заселяли прибережні та придатні для землеробства райони, а місцеве населення відтісняли у внутрішні та гірські райони материка.

Водночас із завоюванням Південної Америки відбувалось її вивчення й провадились наукові дослідження. Найбільше в пізнанні континенту зробили Олександр Гумбольдт і Чарльз Дарвін.

Олександр Гумбольдт — німецький учений, один із головних дослідників природи Південної Америки. Він уперше комплексно описав окремі області материка, перетнувши його від саван у басейні річки Ориноко до пустель західного узбережжя. Вчений відкрив багато невідомих раніше видів рослин і тварин. Піднявшись на вершину Чимборасо (6310м), склав опис висотної поясності Анд, а також пояснив причини утворення берегових пустель.

Чарльз Дарвін — один із перших натуралістів, який здійснив навколосвітню подорож на судні "Бігль" він пройшов уздовж усього узбережжя Південної Америки. Ним були зібрані численні колекції тварин і рослин. Саме дослідження Південноамериканського континенту наштовхнуло вченого на розроблення еволюційної теорії розвитку органічного світу Землі.

Рельєф. За особливостями рельєфу материк можна умовно поділити на дві частини. На сході та в центрі розташовані великі рівнини різної висоти. На півночі та заході, повторюючи обриси узбережжя, тягнеться найдовша (9 000 км) гірська система Землі — Анди (мовою інків — "мідні гори").

Великі низовини — Амазонська, Оринокська і Ла-Платська — розміщені в прогинах давньої Південноамериканської платформи. Вони займають майже половину материка. Амазонська низовина — найбільша рівнина земної кулі. її площа — понад 5 млн км кв., що майже у вісім разів перевищує територію України. Переважно плоска низовина складена різноманітними осадовими відкладами потужністю в кілька тисяч метрів.

На сході материка виступи фундаменту платформи утворюють Бразильське та Гвіанське плоскогір'я, що подекуди досягають висоти близько 3 000 м. У минулі епохи тут по розколинах виливалися на поверхню розплавлені породи, утворюючи покриви із застиглої лави. Плоскогір'я материка помережені густою сіткою численних річкових долин.

Вас заинтересует