Ответы
Ответ:
твір про сродну працю:
Поняття “сродної” праці увів у обіг видатний український філософ та поет Григорій Сковорода. Воно означає працю, до якої у людини є хист та покликання, яка робить її щасливою. Сутність “сродної” праці він найяскравіше висвітлив у байці “Бджола та Шершень”.
За переконанням Сковорода, людина може бути насправді щасливою лише тоді, коли “живе за натурою”, тобто займається “сродною” працею, а не тоді, має всі блага та багатства, не роблячи нічого, хоч, за Сковородою, існують і ті, хто народжені саме для цього.
Я вважаю, що в цій ідеї є дуже важливе раціональне зерно. Кожна людина має до чогось талант, любить і вміє робити щось краще за інше та за інших. Хтось має хист до малювання, а хтось – до шиття.
Можливо, якщо дозволити людині заробляти на життя тим, що в неї виходить найкраще та найлегше, вона з задоволенням буде займатися такою роботою, не вважаючи її тяжкою повинністю.
Проблема в тому, що різні види праці оплачуються по-різному, тому людина часто обирає роботу не за покликанням душі, а за зарплатнею, бо їй необхідно годувати й одягати себе та близьких. Змушена займатися такою справою, людина відчуває постійну напругу,
втому та ненависть до того, що робить.
А ще в нашому суспільстві зараз є “мода” оцінювати людину за її матеріальним станом, а не за тим, наскільки вона зуміла реалізувати свої таланти та бути щасливою. Сковорода ж учив тому, що краще не гонитися за багатством, а жити радістю природженого діла, бо це дарує справжню радість – радість людської душі. Свої переконання на цей рахунок він підкріпив власним прикладом.
Я дуже сподіваюся, що зможу правильно зрозуміти, якою є “сродна” праця для мене. На сьогоднішній день можу з упевненістю сказати, що отримую справжнє задоволення від фотографування. Можливо, я зможу перетворити це на професію в майбутньому.
Я зможу ділитися з іншими красою світу, яку закарбую в своїх фотографіях. Або допомагатиму зберегти пам’ять про щасливі моменти з життя людей, знімаючи свята. Можливо, хтось завдяки моїм фото побачить свою власну красу та стане впевненим у собі.
план
1)9 вересня 1769 Іван Петрович Котляревський народився в родині дрібного дворянина в Полтаві.
2)1780-1789 Навчання в духовній семінарії.
3)1789—1793 Працює канцеляристом.
4)1793—1796 Працює домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах
5)1798 Пише поему «Енеїда»
6)1796—1808 Перебуває на військовій службі в Сіверському карабінерському полку.
7)1804 Написав «Пісню на Новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну».
8)1806—1807 Котляревський в ранзі штабс-капітана бере участь у російсько-турецькій війні.
9)1808 Вийшов у відставку з орденом святої Анни.
10)1810 Працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян».
11)1812 Під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський, за дозволом генерал-губернатора Я.Лобанова-Ростовського, сформував у містечку Горошині Хорольського повіту на Полтавщині 5-ий український козачий полк, за що отримав чин майора.
12)1817—1821 Директор Полтавського вільного театру.
13)1818 Разом з В.Лукашевичем, В.Тарновським та ін. входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини».
14)1819 Написав для Полтавського театру п’єсу «Наталка Полтавка», водевіль «Москаль-чарівник»
15)1821 Член Вільного товариства любителів російської словесності.
16)1827—1835 Попечитель «богоугодних» закладів.
17)1835 Через хворобу Котляревський залишає службу і йде у відставку.
18)29 жовтня 1838 Помер. Незадовго перед смертю він відпустив на волю дві сім’ї своїх кріпаків і роздав родичам та знайомим усе своє майно.