Ответы
[Публікую свій текст]
Вплив режиму праці на здоров'я та життя людини
В епоху швидкого економічного розвитку надмірна праця поступово стала звичайним явищем через постійне подовження робочого дня працівників чи понаднормову працю, що безпосередньо впливає на рівень здоров’я та шкодить економічному розвитку та соціальній стабільності. В порівнянні зі статистикою росту продуктивності праці, тривалість робочого дня залишається на рівні 1990х років, або навіть росте в деяких країнах.
(див.стат1) На першому графіку бачимо темпи росту продуктивності праці в цілому. З кожним роком вона росте у більшості країн світу, незалежно від континенту чи місця в міжнародному поділі праці.
(див.стат2) Тепер перейдемо на графік, що показує середню тривалість робочого часу в світі (примітка: вказані країни): спад помітно тільки у кризові роки (криза дот-комів на початку двадцять першого століння, коли підприємства масово скорочували кількість працівників, або переходили на неповний робочий день; криза дві тисячі восьмого року; або недавні події, пов'язані з COVID-19). В цілому ж, робочий день наразі залишається приблизно на рівні 1993 року, не дивлячись на глобальні зміни у продуктивності.
Дослідження, проведене Всесвітньою організацією охорони здоров’я у травні 2021 року, показало, що у розвинених та "країнах, що розвиваються" приблизно 750 000 смертей на рік від інсульту та ішемічної хвороби серця пов'язано з довгим робочим днем і перевтомлюванням, якого наразі приблизно на 30 відсотків більше, ніж, наприклад, у 2000 році, за даними опитувать ВООЗ.
Розвиток техносфери призвів до автоматизації праці, що зумовлює зниження фізичного навантаження, але підвищує мозкову напруженість під час трудового процесу, що призводить до порушення циркадних ритмів («внутрішній годинник» організму) та зниження якості сну. Було підраховано, що малий та середній бізнес у одних тільки США втрачає близько 100 мільярдів долларів на рік через зниження ефективності роботи співробітників, пов'язаної з порушенням циркадних ритмів. Восьмигодинний робочий день не базується на оптимальній кількості годин, протягом яких людина може зосередитися. Насправді це не має нічого спільного з тією роботою, яку зараз виконує більшість людей. Витоки восьмигодинного робочого дня лежали у період промисловій революції, і ніяк не співвідносяться з часом інформаційної ери.
Повернемося до інформації від ВООЗ. Згідно з першим глобальним аналізом смертей, пов’язаним з тривалою роботою, ВООЗ та МОП(Міжнародна організація праці) підрахували, що тільки у 2016 році на долю інсульту та серцевих захворювань внаслідок понаднормової праці приходилось близько 3/4 (трьох четвертих) мільйону смертей. У період з 2000 року кількість смертей від хвороб серця через тривалу роботу зросла на 42%, а від інсульту – на 19%. Крім того, кількість людей, які працюють понаднормово, зростає і наразі становить приблизно 10% від загального населення світу, якщо враховувати тільки офіційну статистику. Ця тенденція піддає ще більше людей ризику інвалідності та ранньої смерті. Пандемія також зробила більший акцент на робочий час, і ВООЗ попереджає, що криза прискорила розвиток подій, які підживлюють тенденцію до збільшення робочого часу: «Дистанційна робота стала нормою в багатьох галузях, часто стираючи межі між домом і роботою. Крім того, багато підприємств скорочували працівників або припинили роботу, і люди, які все ще перебувають на зарплаті, зрештою працюють довше». (див.mcovd)