Question

Зас(е/и)нали зорі замотавшись у морок. Ставала чутнішою мова роси, напівоголених дерев і задума(н/нн)их соняшників, що нахиливш(і/и) голови ч(е/и)кали настання ранку. Колихаючись од вітру трави потемніли в жалобі не/чекаючи вже теплого сонечка Пригадуючи дитинство досі бачу вел(и/е)тенські шоломи копиць, чую оста(н/нн)ій мякий срібний дзвін коси і перший скрип деркача. Десь тупочуть невидимі коні зайшовши в туман а над ними міниця/ться небо наповне(н/нн)е чебрецем деревієм та рутою. (З/с)далеку доноси(ця/ться) дитячий схлип річ(и/е)чки порушуючи сон, що причаївся в узголівї. Він дотикає(ця/ться) повік і наближає мене до зірки. І над усім цим світом пролинають вітряки намотуюч(і/и) на свої крила бабине літо і час. Думки несуть мене до рідного дому. Навіть далекий вогник на хуторі здаєця/ться мені зорею, що стала в чиємусь вікні, щоб радісніше жилося добрим людям працюючим на цій землі. «От би й нам узяти одну зірку у свою оселю, - мріяв я простягаючи руки до неба. БУДЬ ЛАСКО ДОПОМОЖІТЬ​

Answer 1

Ответ:

засинали
задуманних
нахиливши
чекали
велетенські
останній
місниться
наповненне
здалеку
доноситься
річечки
дотикається
намотуючи

Объяснение:

якщо допомогла,можно коронку?)