Ответы
Відповідь:Вивчаючи біографію Леонардо да Вінчі важко повірити, що це історія життя однієї людини. Природа щедро обдарувала його різноманітними талантами: він був художником і скульптором, архітектором і інженером, анатомом і музикантом. Народився Леонардо да Вінчі 15 квітня 1452 року в селищі Анкіано поблизу містечка Вінчі і отримав ім’я Леонардо де Сер П’єро де Антоніо, а «да Вінчі» означає просто «(родом) з Вінчі». Ще з дитинства Леонардо виявляв великі здатності до малювання й живопису. Тому, коли він разом з родиною свого батька переїхав до Флоренції, його влаштували до майстерні відомого художника Андреа Верроккіо, де Леонардо навчався з 1469 р. Вже через три роки да Вінчі став членом Флорентійського цеху художників і міг відкрити власну майстерню, але майже до 1480 р. працював у майстерні Верроккіо, де вивчав основи архітектури і скульптури.Першою відомою роботою Леонардо з флорентійського періоду його творчості є «Хрещення Христа» (1475-1478). Автором картини був Верроккіо, а Леонардо написав на ній лише фоновий пейзаж і фігуру та голову ангела (зліва). Але найвідомішою стала фреска «Таємна вечеря» (1495-1497), написана для трапезної церкви монастиря Санта-Марія делла Граціє .
У «Таємній вечері» Леонардо відійшов від традиційного тлумачення євангельського епізоду і надав новаторське рішення теми і композиції. Він мінімізував інтер’єр трапезної, зменшив розміри столу і висунув його на перший план, завдяки чому зосередив увагу на драматичній кульмінації події, на контрастних характеристиках людей різних темпераментів, виявленні складних почуттів у їх міміці і жестикуляції. При цьому Леонардо не відділяє фігуру Юди від інших апостолів, як це робили майстри раннього Відродження: усі 12 учнів Христа розміщені групами по 3 чоловіки, обабіч від учителя. Крім того, художник геніально вирішує проблему синтезу архітектури й живопису: він розміщує стіл паралельно до стіни, на якій створює фреску, а перспективне скорочення стін, зображених на фресці, немовби продовжує реальний простір трапезної. Фреска сильно зруйнована. Під час роботи, прагнучи досягти найбільшої виразності живопису, Леонардо провів невдалі експерименти з фарбами і ґрунтом, через що вона стала дуже вразливою до зовнішнього впливу і вже через рік після завершення роботи почала руйнуватися
Пояснення: