Ответы
Бувають такі дні протягом року, коли з людьми трапляються неймовірні дива. І один із таких днів — це свято Різдва.Про різдвяні дива розповідає повість М. Гоголя «Ніч перед Різдвом».Із димаря однієї з хат на хуторі біля Диканьки повалив чорний дим і разом з ним верхи на мітлі вилетіла відьма.Там, де вона промайнула, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. А чорт, який також з’явився у нічному небі, схопив місяця та й запхнув його до кишені. І на небі, і на землі зробилося так темно, що нічого не можна було розгледіти.
У чорта сьогодні була остання ніч, коли він міг вештатися по білому світі тії спокушати людей. А завтра, коли пролунають перші дзвони до вранішньої служі би, він підібгає хвоста і втече до своєї барлоги. Тому нині він хоче добре напакостити людям. Особливо хоче допекти ковалеві Вакулі за те, що той намалював нечистого на картині в церкві.
Досхочу побавившись у небі і відчувши холод, відьма з чортом прошмигнули у димар хати. Відьма обернулася звичайною жінкою на ім’я Солоха. А чорт знову вилетів з димаря і зчинив таку завірюху, що і світу білого не було видно. Та недовго завивала віхола, бо украдений місяць вилетів через димар Солошиної Ціни і піднявся на небо. Після цього завірюха вщухла, все освітилося, сніг засяяв кришталевими зірочками. Наставало Різдво.
Коваль Вакула давно вже палко кохав красуню Оксану і хотів із нею одружитися. Та примхлива дівчина зажадала, щоб він дістав ті самі черевички, які носить цариця. Якщо парубок їх принесе, вона одразу ж вийде за нього. Здалося, для бідного коваля з хутора поблизу Диканьки це неможливо. Та яких див не буває у святкову ніч! І ось Вакула осідлав того самого чорта і полетів до Петербурга. У столиці зустрівся Вакула із запорожцями і разом і ними потрапив до царського палацу. У палаці цариця подарувала для його коханої дуже красиві черевички.