ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА
1. Політичне становище українських земель у першій половині XVI ст.
2. Що ви знаєте про «Привілейовані стани».
3. Розвиток міст, ремесла й торгівлі.
4. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва.
5. Становище селян і міщан..
6. Реформація та Контрреформація на українських землях.
7. Причини й передумови укладення Берестейської церковної унії.
8. Вплив Берестейської унії на церковне життя українських земель.
9. Діяльність митрополита Петра Могили щодо зміцнення православної церкви.
Ответы
Ответ:
Объяснение:
1. На ці території поширили законодавство Польського королівства, його адміністративно-територіальний устрій. Було створено Руське, Белзьке та Подільське воєводства. Система управління на українських землях перебувала переважно в руках поляків. Влада посилювала привілеї польської шляхти, католицької церкви.
2.Привілейовані стани: шляхта (князі, пани, зем'яни, бояри), духовенство (церковні люди).Привілейовані люди – ті, хто був особисто вільним і не платив податків, тобто утримувався за рахунок держави
3.Зростання ремесла і торгівлі наприкінці XV – у першій половині XVI ст. сприяло розвитку українських міст – зміцненню старих і виникненню нових міст і містечок.За своїм соціальним становищем мешканці міст розподілялися на три категорії.
На вищому ступені соціальної градації знаходилися заможні купецько-лихварські і ремісничі верхівки, магістратські урядники.
До другої категорії міського населення входили повноправні міщани: середні торговці, особи, які займалися різними промислами, майстри-хазяї майстерень і бюргерство.
Третю, найчисельнішу категорію міщан складали міські низи – плебеї: дрібні торговці, незаможні ремісники і ті, що розорилися, підмайстри, учні, слуги, наймити, декласовані елементи, позацехові ремісники.
4Для створення фільварків магнати й шляхтичі відбирали у селян кращі землі. Водночас, щоб забезпечити фільварки робочою силою, вони примушували селян до відробітків — панщини. Кількість фільварків невпинно зростала. Було підраховано, що лан, який входив до складу фільварку, приносив у 10 разів більше прибутку, ніж сплачував грошової данини залежний селянин за користування такою ж площею землі.Спочатку фільварки виникали на заході України, а на початку XVII ст. поширилися в Центральній та Лівобережній Україні.
Розширення мережі фільварків вело до зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, що продавалася на внутрішньому та європейських ринках.
За відсутності української державності та хижацького виснаження природних багатств України, найбільшу вигоду від торгівлі сільськогосподарською продукцією мали польські магнати та шляхта.
Фільварок — рільниче або рільничо-скотарське господарство, організоване поміщиком для виробництва продукції на продаж.
5Що більше розвивалися папські фільварки, то все важчим ставало становище селян західних і центральних регіонів України. По-перше, через відбирання в селян кращих земель, по-друге, через скорочення земельних наділів.
У першій половині XVII ст. в Україні з'являється багато нових міст. Більшість із них постали на межі з Диким Полем — на Брацлавщині, Черкащині. Полтавщині.