• Предмет: История
  • Автор: pylypenkoeva
  • Вопрос задан 5 месяцев назад

допоможіть будь ласка дуже срочно ​

Приложения:

gderost: Це тобі на колу треба?
gderost: Коли
pylypenkoeva: до суботи, неділі
gderost: До неділі може встигнеш я не знаю гаразд я відправляю
pylypenkoeva: добре дякую
gderost: У мене не збереглося
pylypenkoeva: блін
gderost: Я зазач із історики хрома зроблю заново
gderost: Зараз
pylypenkoeva: добре дякую

Ответы

Ответ дал: gderost
0

Ответ:

Объяснение:1)Успенський собор Києво-Печерської лаври , Собор Архангела Михаїла Михайлівського Золотоверхого монастиря,Церква Архангела Михаїла Видубицького монастиря,Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври. 1.2)Де в Русі-Україні можна було здобути освіту? Освіта перебувала під опікою церкви. Найважливішим освітнім центром був Софійський собор. .1.3)Найдавнішими рукописними пам'ятками є Остромирове Євангеліє, Початковий літопис, "Повість временних літ", "Київський літопис", "Поученіє Володимира Мономаха", "Слово о законе и благодати" Іларіона, а також "Слово о полку Ігоревім 2.1)

Мала зв’язки з візантійською культурою, культурами західноєвропейських та азіатських країн. Однак запозичення і творче переосмислення візантійських традицій і канонів у культурному розвитку Русі переважало.

Основою культури Русі були місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і світорозумінню, народним традиціям і звичаям. У поєднанні з різноманітними культурними впливами вони створювали підґрунтя для виникнення нової культурної єдності.

Велику роль у створенні місцевої самобутньої культури відіграло дохристиянське культурне середовище. Домінуючий вплив християнства на розвиток матеріальної і духовної культури Київської Русі.

Виникнення і становлення власної державності сприяло культурному розвитку східних слов’ян, появі нових культурних явищ.3.1) На українських землях, які входили до складу Російської імперії, істотний внесок у вирішення питань збереження культурної спадщини зробили наукові товариства, губернські вчені архівні комісії та статистичні комітети, зокрема, Київська археографічна комісія, Київське товариство старожитностей і мистецтв, Київське товариство охорони пам'ятників старовини та мистецтва, Київське церковно-археологічне товариство, Товариство дослідників Волині, Харківське історико-філологічне товариство, Подільський єпархіальний історико-статистичний комітет та ін. Значна пам'яткоохоронна діяльність була пов'язана також із підготовкою і проведенням на теренах України Археологічних з'їздів. У Західній Україні, що перебувала у складі Австро-Угорщини, зокрема в Галичині, протягом 19 — початку 20 ст. діяли центральна та місцеві громадські комісії з вивчення й охорони пам'яток архітектури, історії та мистецтва. Значну увагу збереженню укр. старовини приділяло Наукове товариство імені Шевченка. Однак наслідком перебування українських земель у складі інших держав стало вивезення до столиць метрополій найцінніших пам'яток, особливо до Санкт-Петербурга і Москви у зв'язку з діяльністю на теренах України Імператорської археологічної комісії та Московського археологічного товариства.

1917 за Української Центральної Ради та Української Народної Республіки розпочали діяльність Центральний комітет охорони пам'яток старовини і мистецтва в Україні та відділ музеїв і охорони пам'яток старовини й мистецтва генерального секретарства (згодом — народного міністерства) освітянських справ, Київський археологічний інститут. 1918 за Української Держави справа контролю за вивченням та збереженням старожитностей покладалася на відділ охорони пам'яток старовини і мистецтва у складі головного управління мистецтв і національної культури. 1919—20 нагляд за пам'ятками здійснювало народне міністерство народної освіти УНР, а в прифронтових районах — культурно-освітній відділ при головній управі Генерального штабу військ УНР. На територіях, контрольованих радянською владою, діяв Всеукраїнський комітет охорони пам'яток мистецтва і старовини при народному комісаріаті освіти УСРР.

Вас заинтересует