прикметник ПО ЗАХОДІ СОНЦЯ Зайшло сонце. Ожили хмари й зчервонілою рiчкою попливли ви- ще далекого лісу, нижче вечірньої зірки. Плюскотіла в темряві доспіла ярина, і на високій могилі, як по- братими, урочисто постали два застиглих полукіпки. Настояна тиша нечутно йшла полями, густа й пахуча. Потеплілим пилом дихнула дорога. В заголубілому прорізі віт гойднувся тонкий серп місяця, підпливаючи до мерехтливої зорі. Старі, саджені в два рядки крислатi липи з'єднуються мережаними брамами i повiвають ме- дом. Пливуть вони в саме село, натомлені, величні. Бра- таються з молодими садами і знову прямують просторами повз оселі, ниви. Пливуть, як саме життя невмируще. Срібна жмурка загойдалась у сповнілій косарській криниці. Невелика криниця, а вмістилися в нiй i придорожні дерева, і високе коване небо серпом місяця. А вода в ній міцна, на корені настояна (За М. Стельмахом). Яpuнa, noлykino крислатий, брам мережаний, жмур; II. Випишіть речення з активними дієприкметниками минулого часу. Виділіть їх як члени речення, розберіть за будовою.​

Ответы

Ответ дал: kanibekovkaniet2000
0

Ответ:

незнаю..............

Вас заинтересует