Ответы
Українські козаки — козацькі війська, які початково були організовані задля оборони південно-руських земель, що увійшли до складу Князівства Литовського, від степових орд у часи тотального наступу Східного Світу і Великого Степу (в межах християнсько-мусульманського цивілізаційного протистояння) на терени сучасної України[1]. Згодом, брали активну участь у війнах з Московським царством на боці Речі Посполитої, а від XVII ст., під час Визвольної війни, і супроти останньої. Надалі, через суперечки щодо внутрішнього та зовнішнього політичного курсу, під час періоду, що отримав назву «Руїна», воювали, у тому числі супроти один одного, переважно у союзі з різними сусідніми імперіями[2], до складу яких зрештою були інкорпоровані.
Мапа Рицци-Занноні 1767 р.
Марка Укрпошти «500 років українського козацтва», введена в обіг 1 березня 1992 року
Конверт першого дня «500 років українського козацтва» з маркою і штемпелем
Штемпель першого дня погашення «500 років українського козацтва»
Перші згадки про українських козаків зустрічаються в історичних джерелах 80–90-их років XV ст., йшлося про населення центральної України, яке ходило на різні промисли («в уходи») — полювання, рибальство, видобуток солі, селітри або займалося охоронною службою на кордоні між князівством Литовським і Кримським ханством.
Етнічно складалися переважно зі слов'ян.У похованнях Нижнього Подніпров'я післямонгольського періоду виявлено також ознаки сармато-салтівської групи, що пов'язана із давніми болгарами, народів Кавказу та монголоїдні ознаки, проте частка останніх є незначеною Українське козацтво виникло фактично на фронтирі слов'янського та кочівничого світів.