• Предмет: География
  • Автор: tkaci272
  • Вопрос задан 5 месяцев назад

Помогите пж

Скориставшись довідковою літературою чи інформацією з мережі Інтернет, підготуйте розповідь, ессе з теми: «Рослини — релікти та ендеміки України».
В електроному вигляді бажано


12maz1223: "А самим не?"
DenysCitrik: джон делай сам

Ответы

Ответ дал: hjgyuj
0

Відповідь:

Пояснення:Ендеміки (від грецьк. етісіетов - місцевий) - види, родини та інші таксони (систематичні категорії) рослин, обмежені у своєму поширенні відносно невеликою територією. Інколи ареали ендеміків вузько обмежені (вузькоендемічні, або вузьколокальні).

Розмаїтий рослинний покрив України становлять понад 30 тис. видів вищих рослин, серед яких переважають трав'яні. Дерев і чагарників лише 280 видів. Понад 600 видів вищих рослин України - ендеміки.

Релікти (від лат. залишок), реліктові рослини - види, що входять до складу рослинного покриву певної країни лбо області як пережитки флор і фаун минулих геологічних епох, перебувають у деякій невідповідності із сучасними умовами існування. Реліктами їх називають через їх зв'язки з рослинним лбо тваринним світом минулих епох або певними типами рослинності. Так, третинними (правильніше неогеновими) реліктами називаються види, що збереглися без видимих змін щонайменше : плеоцену; наприклад, у Колхіді - ряд деревних порід (лапіна, взельква, каштан та ін.) і вічнозелених чагарників, у Талиші - : Алізне дерево. Лісовими реліктами в Арктиці є види, що просунулися далеко на північ під час теплішої післяльодовикової епохи з утрималися там в оточенні тундри (ліннея, чорниця, деякі грушанки та ін.).

Цимбохазма дніпровська з родини ранникових - дуже оригінальна сірувато-біла, аж срібляста від густого опушення, приземкувата (всього до 15 см заввишки) багаторічна трав'яниста рослина з цілокраїми ліпійпо-ланцетними сіруватими листками та своєрідними трубчастими завдовжки 25-35 мм жовтими квітками. Плід, що утворюється після цвітіння, - коробочка. Цвіте рослина у квітні-травні.

Назва рослини пов'язана з будовою трубчастих квіток, які поступово розширюються і біля двогубого зіву зненацька здуваються. А видова назва чітко вказує на географію виду: він поширений переважно в пониззі Дніпра.

Цимбохазма зростає на кам'янистих місцях, виходах вапняків, схилах, сухих степових ділянках лише у степовій смузі на півдні України. Та навіть тут не так вже й часто можна побачити цю низеньку жовтоцвіту рослинку. Відомо лише близько 30 місцезнаходжень її в Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській та Донецькій областях.

Рід цимбохазма монотипний, тобто в ньому всього один вид. Найбільш спорідненим з ним є рід цимбарія з 4 видами. Представники роду цимбарія ростуть за тисячі кілометрів далеко на сході. Зокрема, цимбарія даурська поширена у Східному Сибіру, Монголії, Тібеті, Китаї, Японії. Така далека відстань, що відділяє від найближчих родичів, є одним із свідчень реліктовості цимбохазми, того, що вона є живим свідком далекого геологічного минулого нашої землі.

Вас заинтересует