Ответы
Ще з дитинства я захоплювалась музикою, адже уся моя родина напрочуд музична: бабуся уміло виконує народні пісні, мама добре грає на фортепіано, а тато — на гітарі. Тому в мене не було іншого вибору, як піти навчатись у музичну школу. І знаєте, зараз я отримую колосальне задоволення від дотику до клавіш свого інструменту, від прекрасної мелодії, яку я можу створювати самостійно. Це надихає й збагачує мене духовно. Я розумію, що музика змінює моє життя.
Музика потрібна усім. І це щира істина. Думаю, що зі мною погодиться більшість, якщо я скажу, що вона допомагає долати повсякденні труднощі, вона може розрадити у скрутну хвилину та підняти настрій, коли це потрібно, вміє заспокоювати і втішати, як ліпша подруга чи друг. Недарма ж говорять, що музика — це спільна мова, яку розуміють на кожному континенті, у кожному куточку землі. Тому, це та універсальна річ, яка завжди згуртовує й об’єднує навколо себе усіх жителів цієї планети.
Не секрет, що музичні вподобання можуть багато чого сказати про людину, про її характер і світогляд. Адже кожен музичний напрям кардинально відрізняється від іншого. Класична музика, наприклад, допомагає розслабитись, відчути себе гармонійною особистістю. Зі світової класики мені найбільше подобаються музичні шедеври знаменитих Моцарта, Баха та Ліста. Їхні твори я полюбляю слухати на самоті, адже саме тоді я можу сповна насолодитися їхньою неперевершеною красою. Етнічна ж музика завжди створює якусь неповторну атмосферу. Коли її слухаєш, то розумієш, яка неповторна й самобутня культура твоєї рідної землі. Ти пишаєшся тим, що твоя країна може похизуватися таким скарбом, таким своїм надбанням. Особисто я не можу визначити, який напрям в музиці є моїм найулюбленішим. Адже я небайдужа до класики і до фолку, до року та джазу. Ці музичні напрями і стилі поєднують усе те, що є таким близьким для мене. Саме в цій музиці я знаходжу себе, своє власне «я».
Отже, музика — це невід’ємна частинка життя кожного з нас, адже саме вона робить його яскравішим і цікавішим.
Ответ:
С самого рождения маленький человечек окружен звуками, которые не только помогают ему ориентироваться в новом мире: голоса родных, звуки природы, даже телевизор привлекает внимание ребенка; но и способствуют его эстетическому развитию. Постепенно колыбельные песенки дополняются, а после и вовсе сменяются музыкой для соответствующего возраста. Однако совершенно необходимо с самого раннего возраста вводить в музыкальный «рацион» классическую музыку. Ведь только в сравнении постигается истинная красота. И только сравнивая классические и современные музыкальные произведения можно сделать выбор своего дальнейшего жизненного пути – эстетического или интеллектуального. Хотя очень часто и то и другое прекрасно уживаются вместе.
Музыка наполняет жизнь не только звуками, но и красками, которые помогают раскрасить наш будничный мир. Она оттачивает чувства, раскрывает глубинные возможности человеческой души. Но не всегда слушая музыку человек сразу начинает ее слышать и чувствовать. Иногда принятие музыки, как одной из составляющих искусства, приходит не сразу.
Вхождение в мир искусства происходит самыми различными способами. Но, совсем не обязательно просматривая фильм, слушая музыку или даже участвуя в театральной постановке, вы почувствуете причастность, духовную необходимость в происходящем. Не всегда искра понимания красоты и возвышенности искусства возникает сама собой. Чаще всего, чтобы постичь это необходимо время и некоторое усилие, чтобы сократить расстояние от «мне это непонятно, а потому не нужно» до «я от этого в восторге, мне это необходимо» Именно такая ситуация была описана в тексте Львова.
В нем студент Института истории, философии и литературы, влившийся в коллектив старшекурсников , старался впитать в себя как можно больше информации не только по необходимым предметам, но и расширить как можно больше свой кругозор в области литературы. Группой они посещали литературные вечеринки, знакомились с творчеством молодых прозаиков и критиков, смотрели новые театральные постановки, слушали красивую музыку.
Все было доступно его пониманию кроме музыки. Он слушал музыку вместе со всеми, но не слышал в ней того, что слышали его друзья. Несмотря на это он не отгораживался от музыки, но и не притворялся, что она его восхищает. Он просто слушал, неосознанно ожидая вспышки прозрения. И она случилась. Друзья подарили ему билет на первое исполнение фортепианного квинтета. тогда ещё молодого Д.Д. Шостаковича , совсем не подозревая, что этот билет станет ключом в мир красивой музыки. Прошло уже много лет, но, ставший уже взрослым студент, до сих пор не только помнит этот случай, но и бесконечно благодарен своим друзьям за то, что не оттолкнули , не высмеяли его непонимание музыки, а напротив подарили ему счастье быть своим в бескрайнем океане прекрасных звуков.
Объяснение:
Переведи только