Ответы
У середині XI ст. помітно підсилилося папство. В абатстві (католицький монастир з належними йому володіннями) Клюні в Бургундії (Франція) розпочався рух за укріплення влади папи римського. Від назви абатства цей рух у католицькій церкві (кінець Х—ХІ ст.) отримав назву клюнійський.
Основними вимогами клюнійців були: суворий режим у монастирях, незалежність їх від світської влади й єпископів, безпосереднє підпорядкування папі. Вони виступали проти призначення і зняття німецькими імператорами єпископів і абатів. Їх, на думку клюнійців, по всій Західній Європі (у тому числі в Німеччині) повинні були призначати тільки папа або його посланці.
Виконання цих вимог завдало б сильного удару по королівській владі. Німецький імператор позбавлявся всіх церковних володінь, підтримки духовенства. У таких умовах зіткнення між папством і Німецькою імперією було неминучим.
Відкрита боротьба спалахнула між папою Григорієм VII (1073—1085 рр.) і німецьким королем та водночас імператором Священної Римської імперії Генріхом IV (1056—1106 рр.).