Ответы
Ответ:
У середні віки відносини між королями та підданими характеризувались феодальною системою, де король був на вершині соціальної ієрархії та мав значну владу та авторитет. Король вважався правителем за божественним правом і часто розглядався як особа, яка має особливі стосунки з Богом. Король відповідав за підтримання порядку, захист свого королівства від іноземного вторгнення та відправлення правосуддя своїм підданим.
З іншого боку, піддані були зобов’язані бути вірними та служити королю в обмін на захист і підтримку. Лорди або дворяни, які володіли землею від короля, відповідали за підтримання порядку на своїх власних землях і забезпечення солдатів для королівської армії. Лорди також мали значну владу над власними орендарями і часто були головними радниками короля.
Незважаючи на ці ієрархічні відносини, король усе ще залежав від підтримки своїх підданих і лордів. Король не міг просто нав'язати свою волю своїм підданим, оскільки вони мали власні інтереси та владні структури. Щоб зберегти свою владу, королю доводилося вести переговори та співпрацювати з лордами та іншими підданими, часто використовуючи договори, закони та надання привілеїв.
Загалом, відносини між королями та підданими в середні віки були складними та динамічними, сформованими балансом влади та взаємною залежністю. Король мав значну владу, але також мав підтримувати підтримку своїх підданих, щоб ефективно керувати своїм королівством.
Объяснение: