Question

Письмово дайте відповіді на запитання (коротко)
1)Яка соціальна група становила більшість населення Наддніпрянщини? 2)На які групи поділялося селянство за майновою ознакою?
3)Якою була чисельність промислових робітників Наддніпрянщини наприкінці XIX ст.?
4)Яких змін зазнало дворянство у пореформену добу?​

Answer 1

Відповідь:

1. Більшість населення Наддніпрянщини, історичної області на території сучасної України, становили слов’яни. У давнину регіон населяли різні племена, зокрема скіфи, сармати та слов’яни. У період середньовіччя в регіоні домінували слов'янські племена, такі як Київська Русь і древляни. З часом на Наддніпрянщину мігрували різні етнічні групи, як-от татари, євреї, німці, але найбільшою та домінуючою групою залишалося слов’янське населення.
2. У доіндустріальних суспільствах селянство часто поділялося на дві групи за майновою ознакою: землевласницьке селянство та безземельне селянство. Землевласницьке селянство — дрібні селяни, які володіли власною землею і виробляли продукти для власного споживання та на продаж. Безземельні селяни, з іншого боку, були орендарями або батраками, які не володіли землею і працювали на інших в обмін на заробітну плату або частину врожаю. Ці дві групи часто розшаровувалися за соціальним статусом та економічною владою.
3. Точної кількості промислових робітників у Дніпрі наприкінці ХІХ століття немає. Однак Дніпровський регіон був важливим промисловим центром України наприкінці 19 століття, де зростала кількість фабрик і майстерень, які виробляли такі товари, як текстиль, машини та металургійна продукція. Індустріалізація регіону була обумовлена наявністю ресурсів, зокрема вугілля та заліза, а також його розташуванням на перехресті важливих торгових шляхів. Кількість промислових робітників у регіоні зросла б у міру розширення промислового сектора, але точні цифри отримати нелегко.
4. У пореформену добу дворянство зазнало значних змін, оскільки воно втратило свої привілеї та було змушене пристосовуватися до нового капіталістичного ладу. Багато дворян були змушені продати свої землі та зайнятися торгівлею, а інші знайшли нову кар’єру в зростаючій державній бюрократії. Традиційний спосіб життя дворянства назавжди змінився реформами, і їм довелося навчитися конкурувати в швидко мінливому світі.