Нахлине злива. Перемочить
І валуни на шлях знесе.
Усе живе перетолочить
І позамулює усе.
Повалить картоплі в городах,
Заллє півони і щавлі.
Але, немов останній подих,
Залишить корінь у землі.
І перекотиться каміння,
І перехрускають хрусти.
Та поки є в землі коріння,
Живе захоче відрости.
І сонце спиниться в зеніті,
І пташка дзвінко закує.
Лише збагни, що в цьому світі
Нема нічого, що — «моє».
Земля, дощі, потоки, плити,
Ріка під небом зоревим —
Лише для того, щоб ділити
З усім живим, з усім живим.
Серед безладдя руйнового
Велике таїнство обнов:
І залишитись без нічого,
І починати жити знов.
(1984)
Визначити тему, ідею і художній засіб
Ответы
Ответ:
Объяснение:
Тема поеми — про силу природи та її здатність оновлюватися й омолоджуватись. Ідея полягає в тому, що незалежно від того, скільки руйнувань спричинили такі стихійні лиха, як повені, життя завжди знаходить спосіб продовжуватись.
У вірші використовуються образи повені, щоб описати, як природа може змити все на своєму шляху, але залишити коріння життя. Автор також згадує сонце та птахів, щоб показати постійний цикл життя та смерті. Останні строфи натякають на те, що все в цьому світі є спільним для всіх живих істот і що навіть посеред руйнування існує таємниця оновлення.
Вірш має філософську тональність і позитивне повідомлення про стійкість життя. Ідея оновлення та початку знову є центральною у вірші та нагадує, що навіть у важкі часи життя продовжується.