1. У чому полягали основні причини франко-прусської війни?
2. За допомогою історичної карти атласу охарактеризуйте основні події франко-
anna ma
прусської війни.
3. На основі положень Франкфуртського мирного договору проаналізуйте під-
сумки й наслідки війни для Франції.
4. Чим, на вашу думку, була Паризька комуна: невдалим заколотом групи крайніх
радикалів-революціонерів чи народною революцією? Який зміст Ви вкладаєте в
поняття «заколот» і «революція»?
5. Охарактеризуйте державний устрій Франції за часів Третьої республіки, ви-
користовуючи схему на с. 126.
6. Як Ви вважаєте, чому справа Дрейфуса мала такий розголос? Чому, на Вашу
думку, на захист жертви судового свавілля виступили моральні авторитети Фран-
ції та світу?
7. Свідченням яких недоліків у Франції став панамський скандал?
8. Наскільки, на Ваш погляд, успішним було перебування при владі наприкінці
XIX - на початку ХХ ст. партії радикалів, очолюваної Ж. Клемансо?
Ответы
1. Причиною франко-прусської війни було суперництво між Францією та Пруссією за гегемонію в Центральній Європі. Франція, яка остерігалася посилення Пруссії, намагалася перешкодити об'єднанню німецьких земель під її зверхністю. Обидві країни прагнули війни, щоб остаточно вирішити протиріччя, що назрівали.
3.У 1867 році була створена Північнонімецька конфедерація, на чолі якої стояло Королівство Пруссія, канцлером якого був Отто фон Бісмарк. Він мав на меті розширити межі створеної конфедерації, приєднавши південнонімецькі території, та перетворити її у імперію. Одними з територій, які Бісмарк планував приєднати, були Ельзас та Лотарингія, які належали Другій Французькій імперії[3].
Наприкінці 1870 — на початку 1871 року сторони конфлікту почали переговори про укладення мирного договору. 26 лютого 1871 року у Версалі був укладений попередньо мирний договір. Остаточно французько-прусська війна закінчилася підписанням Франкфуртського миру 10 травня 1871 року.
4.Паризька комуна — революційний уряд Парижа.вона вимагала і домоглася установлення революційного трибуналу, передання суду Дюмур'є, арешту жирондистів; вона схвалювала всі виключні заходи конвенту під час терору. Ненавидячи католицизм, комуна встановила культ розуму, причому особливо старалися Шометт та Ебер. Робесп'єр наказав їх стратити на гільйотині. Але він зізнався, що це значно похитнуло його авторитет
5.Державний лад Третьої республіки за Конституційними законами 1875-го року базувався на принципі розподілу влади. Законодавча влада здійснювалася двома зібраннями: палатою депутатів і сенатом, які об'єднувалися в Національні збори. Палата Депутатів обиралася населенням Франції терміном на чотири роки.
Більше не можу