Ответы
Сьогодні листя шелестить сильніше, ніж раніше. Невже настала осінь?
Хоча йду по вузькій та довгій, але знайомій стежці, таке враження, ніби ті дерева, що наче з висоти дивляться на мої непевні кроки, хочуть збити з пантелику. Яскраве, наче сонце листя падає до мене, аби заворожити своїм танцем з вітром. Іноді чується стукіт, чи це дощ, який вітає мене з початком осені? Піднімаючи голову, можна побачити, що там збираються сірі хмари, які стрімко розливаються по небу, аби створити сіру пелену. Але від цього не стає страшно чи сумно, скоріше спокійно й тихо на душі.
Десь там, серед тих домівок, в яких господарі готуються до зими, стоїть мій дім, з вікна якого я спостерігатиму за осінню, чутиму як тече вода в потічку, і виглядатиму сонце з хмар, проживати ту осінню нудьгу за чимось теплим та рідним. Але зараз на мене чекає теплий чай, який додасть естетику в цей осінній день.
Осінь – це пора, коли ти можеш попрощатися з зеленню та цвітом, які нескоро побачиш, кінець якогось етапу. Але потім життя народиться знову, і це прекрасно.