Ответы
Ответ:
так
Объяснение:
Раби в Афінах не мали жодних прав i були власністю свого господаря або держави. У ті часи в полісах широкого розповсюдження набуває рабство. У Греції існували дві основні форми рабства: класичне рабство (прикладом є Афіни) і ілотія (прикладом є Спарта). При класичному рабстві невільник був позбавлений власності, повністю належав господареві, його називали «знаряддям, що говорить». Право рабовласника на раба нічим не обмежувалося. Діти рабів ставали рабами. Раби класичного типу не були уродженцями Греції. Це були жителі інших країн, захоплені під час воєн та піратських нападів. Існували невільницькі ринки, де продавався живий товар. Майже y кожному господарстві використовувалася праця рабів: y сільському господарстві, ремісництві, будівництві та копальнях. Дуже часто раби були управляючими, кухарами, няньками, годувальницями, педагогами. В основному заможний громадянин мав у своєму будинку п'ятдесят рабів, у деяких багатих афінських родинах тримали до 50 рабів. Ціни на рабів були невисокими, що Давало эмогу середнього достатку навіть ïx людям купувати. Період розповсюдження рабства поліс забезпечував панування рабовласників над рабами.